Досліджено екзистенційно-персоналістичну концепцію М.О.Бердяєва. Обгрунтовано положення про те, що вчення філософа щодо особистості людини виявляється тим засадним підгрунтям і базисним принципом усього його філософування, що виступає іманентною основою філософських побудов і в якості системоутворюючого фактору "збирає" розрізнені на перший погляд аспекти його філософії. Досліджено джерела (історико-філософські, літературні) та духовні витоки персоналізму Бердяєва. Доведено, що персоналізм як світоглядна позиція формується вже у ранніх працях філософа. Простежено генезис та еволюцію концепції впродовж усього його життя. Розглянуто у зазначеному контексті трансформацію проблеми свободи особистості та шляхи самореалізації людини як особистості: пізнання, любов, творчість.

  Скачати повний текст