Встановлено зростання онкогінекологічної захворюваності з підвищенням темпів приросту раку за 1986 - 2002 рр. у Білій Церкві та південних районах Київщини. Відзначено зростання темпів росту і збільшення питомої ваги раку тіла матки (РТМ) серед інших пухлин жіночої статевої системи у даних регіонах. На підставі генетико-популяційного дослідження вперше розраховано кількісні оцінки внеску спадкових та інших факторів у загальну схильність до розвитку РТМ і підтверджено мультифакторіальний характер даної патології. Визначено, що агрегація злоякісних пухлин у родоводах хворих на РТМ відповідає сімейному раковому синдрому I типу. Виявлено нестабільність геному лімфоцитів периферичної крові у хворих на залозисту гіперплазію ендометрію (ЗГЕ). Розраховано індивідуальний генетичний ризик розвитку злоякісних пухлин у родичів пробандів і обгрунтовано необхідність медико-генетичного консультування членів родин хворих на РТМ. Визначено клініко-генеалогічні критерії для формування груп генетичного ризику розвитку неоплазій у родичів хворих на РТМ. Розроблено організаційні принципи нового методологічного підходу до ранньої діагностики і профілактики РТМ шляхом створення реєстру ракових родин.

  Скачати повний текст