Обгрунтовано суть оказіональності / узуальності як концептуальної лінгвістичної категорії. З'ясовано місце оказіональних інновацій у структурі неології, а також в історії розвитку мовної системи. Розроблено концепцію оказіоналізму, базуючись на наукових здобутках сучасного мовознавства. Здійснено комплексне дослідження оказіоналізмів, яке враховує наукові здобутки лексикології, неології, дериватології, семасіології, фразеології, морфології, синтаксису, прагматики та стилістики. Узагальнено досягнення науковців у царинах неології та дериватології, запропоновано нетрадиційну класифікацію оказіональних номінативних утворень, зваживши на те, що категорія оказіональності / узуальності може виявлятися не лише на лексичному рівні мовної системи, а оказіоналізм - це не тільки похідне слово. Розвинуто теоретичні положення про оказіональну деривацію. Результати оказіональних дериваційних процесів розглянуто з позицій дериватології, а також на базі теорії дериваційних відношень. Уперше в україністиці систематизацію оказіональних номем, передусім лексем, репрезентовано ієрархічними номінативними полями (мікрополями), сегментованими на дериваційні поля та дериваційні ряди.

  Скачати повний текст