Дисертація є монографічним дослідженням, у якому на підставі аналізу матеріалів практики та теоретичних положень розроблено основи комплексної методики розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Дослідження побудоване на основі висновків і положень, обґрунтованих сучасними розробками в галузі філософії, криміналістики, кримінального права, кримінального процесуального права, теорії оперативно-розшукової діяльності, соціології. Наукові положення роботи сформовані на емпіричній базі, яку становлять результати анкетування 135 працівників оперативних підрозділів та слідчих Національної поліції України в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Рівненській та Волинській областях, вивчення 84 кримінальних проваджень щодо злочинів у сфері земельних відносин. У досліджені проаналізований сучасний стан наукового забезпечення розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Зважаючи на стійкість та системність зв’язків криміналістики з іншими науками кримінально-правового циклу, особлива увага звернута на дисертаційні дослідження у галузі кримінального права. За результатами їх аналізу виокремлено, що напрацювання вчених за цим напрямом можуть слугувати теоретичною основою для: по-перше, формування криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень у сфері земельних відносин; по-друге, деталізація окремих елементів криміналістичної характеристики таких злочинів, зокрема щодо предмета злочинного посягання, особи злочинця тощо. Крім того, проаналізовано окремі наукові праці з кримінології, які є теоретичною основою для формування положень криміналістичної характеристики щодо особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у сфері земельних відносин. Зважаючи на те, що формування комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів, які складають предмет нашого дослідження, передбачає необхідність використання широкого комплексу знань щодо регулювання земельних відносин, у дисертації окремо був проаналізований комплекс наукових робіт, які присвячені питанням регулювання земельних відносин та відповідальності за окремі правопорушення у сфері земельних відносин, які є теоретичною основою для удосконаленняположень криміналістичної характеристики таких правопорушень. Окремо у досліджені ґрунтовну увагу приділено проблематиці криміналістичної класифікації злочинів у сфері земельних відносин з урахуванням наявних у криміналістичній літературі наукових підходів щодо побудови класифікаційних структур. Визначено функціональну спрямованість криміналістичної класифікації у межах комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Особливо наголошено на відсутності у доктрині однозначного трактування поняття «злочини у сфері земельних відносин». Визначено, що на підставі аналізу земельного та кримінального законодавства наголошено на доцільності розподілу злочинів у сфері земельних відносин на дві групи: по-перше, злочини економічної спрямованості у сфері земельних відносин; по-друге, злочини екологічної спрямованості у сфері земельних відносин. Виокремлено склади злочинів, які віднесені до кожної класифікаційної групи. Обґрунтовано типові родові об’єкти для окремих форм злочинної діяльності у сфері земельних відносин. Наголошено, що оптимальними критеріями для формування криміналістичної класифікації злочинів у сфері земельних відносин є: по-перше, предмет злочинного посягання; по-друге, способи готування, безпосереднього вчинення та приховування таких злочинів; по-третє, особа злочинця; по-четверте, слідова картина злочинів зазначеної категорії. Класифікуючи злочинні діяння, зважаючи на предмет, на який здійснюється посягання, виокремлено злочини, предметом яких є: 1) земельні ділянки, у тому числі території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-заповідного фонду; 2) ґрунтовий покрив (поверхневий шар) земель; 3) розпорядчі документи – рішення, розпорядження, погодження, акти, протоколи, постанови та інші документи правозастосовного характеру; 4) правовстановлюючі документи на землю – державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування землею, договори оренди, купівлі-продажу, дарування земельних ділянок, а також довіреності на вчинення різноманітних дій тощо; 5) документація із землеустрою – схеми, проєкти, робочі проекти або технічна документація; 6) документація з оцінки земель – технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; 7) неправомірна вигода – матеріальні цінності (грошові кошти або інше майно), право на майно або будь-які дії майнового характеру – під час вчинення земельних злочинів у сфері службової діяльності.^UThe dissertation is a monographic study in which, based on the analysis of practice materials and theoretical provisions, the foundations of a complex methodology for the investigation of crimes in the field of land relations are developed. The study is built on the basis of conclusions and provisions substantiated by modern developments in the field of philosophy, criminology, criminal law, criminal procedural law, the theory of operative and investigative activity, sociology. The scientific provisions of the work are formed on the empirical basis, which consists of the results of a survey of 135 employees of operational units and investigators of the National Police of Ukraine in Odesa, Mykolaiv, Vinnitsa, Rivne, and Volyn regions, the study of 84 criminal proceedings regarding crimes in the field of land relations.In the study, the current state of scientific support for the investigation of crimes in the field of land relations was analysed. Considering the stability and systematicity of the connections of criminology with other sciences of the criminal law cycle, special attention is paid to dissertation studies in the field of criminal law. Based on the results of their analysis, it was determined that the work of scientists in this direction can serve as a theoretical basis for: first, the formation of a forensic classification of criminal offenses in the field of land relations; secondly, the detailing of certain elements of the forensic characteristics of such crimes, in particular regarding the subject of the criminal offense, the identity of the criminal, etc. In addition, separate scientific works on criminology were analysed, which are the theoretical basis for the formation of the provisions of the criminalistic characteristics of a person who commits criminal offenses in the field of land relations. Considering the fact that the formation of a complex forensic methodology for the investigation of crimes, which are the subject of our study, requires the use of a wide range of knowledge regarding the regulation of land relations, the dissertation separately analysed a set of scientific works that are devoted to the issues of regulation of land relations and responsibility for individual offenses in in the field of land relations, which is the theoretical basis for improving the provisions of the forensic characteristics of such offenses.Separately, thorough attention is paid to the problem of forensic classification of crimes in the field of land relations, taking into account the scientific approaches to the construction of classification structures available in the forensic literature. The functional orientation of the forensic classification within the framework of the complex forensic methodology for the investigation of crimes in the field of land relations has been determined. The lack of an unambiguous interpretation of the concept of «crimes in the field of land relations» in the doctrine is especially emphasized. It was determined that, based on the analysis of land and criminal legislation, the expediency of dividing crimes in the field of land relations into two groups was emphasized: first, crimes of economic orientation in the field of land relations; secondly, environmental crimes in the field of land relations. The compositions of crimes assigned to each classification group are highlighted. Typical generic objects for certain forms of criminal activity in the field of land relations are substantiated. It is emphasized that the optimal criteria for forming a forensic classification of crimes in the field of land relations are: first, the subject of criminal encroachment; secondly, methods of preparation, direct commission and concealment of such crimes; thirdly, the person of the criminal; fourthly, the trace pattern of crimes of the specified category.Classifying criminal acts, taking into account the subject of the encroachment, crimes are distinguished, the subject of which are: 1) land plots, including territories taken under the protection of the state, and objects of the nature reserve fund; 2) soil cover (surface layer) of lands; 3) executive documents - decisions, orders, agreements, acts, protocols, resolutions and other documents of a law-enforceable nature; 4) title documents for land - state acts on ownership of land plots, state acts on the right to permanent use of land, contracts of lease, purchase and sale, donation of land plots, as well as powers of attorney to perform various actions, etc.; 5) land management documentation - schemes, projects, working projects or technical documentation; 6) land valuation documentation - technical documentation on soil grading, economic land valuation and regulatory monetary valuation of land plots, as well as reports on expert monetary valuation of land plots; 7) unlawful benefit - material values (money or other property).