Вперше досліджено рівні сироваткових антиендотоксинових антитіл класів A, M, G (анти-ЛПС-IgA, анти-ЛПС-IgM та анти-ЛПС-IgG) у сироватці крові хворих з різними формами діабетичної ретинопатії (ДР). У даної категорії хворих виявлено зміни рівнів сироваткових антиендотоксинових антитіл, які посилюються згідно прогресуванню ДР. Вивчено вміст анти-ЛПС-sIgA у сльозі здорових осіб і хворих з різними формами ДР. Виявлено підвищення його рівня у хворих на ДР усіх форм захворювання та збільшення у разі прогресування ДР. Вперше у хворих на ДР визначено відносну кількість нейтрофілів периферійної крові, що несуть ліпополісахарид-зв'язувальні рецептори. Вивчено кореляційні взаємозв'язки між індивідуальними показниками антиендотоксинового імунітету, рівнями загальних імуноглобулінів, відносною кількістю нейтрофілів периферійної крові, що несуть ЛПС-зв'язувальні рецептори, продукцією активних форм кисню (АФК) нейтрофілами та тяжкістю перебігу ДР. Розроблено патогенетично обгрунтований комплексний спосіб лікування ДР з використанням ентеросгелю та депо-медролу на основі базисної цукрознижувальної терапії та ангіопротекторного лікування. Вперше досліджено ефективність застостування ентеросгелю та депо-медролу для лікування порушень зорових функцій, встановлено вплив даних препаратів на електрофізіологічні показники органа зору, рівні сироваткових і секреторних антиендотоксинових антитіл, продукцію АФК нейтрофілами, ендотоксинзв'язувальний потенціал нейтрофілів у хворих на ДР. Проведено порівняльний аналіз комплексного лікування ДР з використанням лише ентеросгелю або тільки депо-медролу та традиційного медикаментозного лікування.

  Скачати повний текст