Визначено особливості лексичної реалізації звертання у контексті узуальності й оказіональності. Виділено функції звертання в мовленні, а саме: номінативну, управління комунікативним процесом, емотивну. Досліджено адекватність і неадекватність номінації адресата, звертання як засіб встановлення (розмикання) комунікативного контакту, продовження комунікації, а також роботи комунікатів над іміджем, мовні й мовленнєві засоби в маніфестації емотивно-оцінного ставлення мовця до адресата. З огляду на амбівалентну природу й динамічність розглянутого феномена, описано зміни в парадигмі його форм. Поруч з номінальними формами звертання охарактеризовано нові тенденції у функціонуванні іншого засобу вираження зверненості на сучасному етапі розвитку німецької мови - апелятивних займенників.

  Скачати повний текст