Наведено результати клініко-статистичного аналізу та вивчено гормональний гомеостаз пацієнток програми екстракорпорального запліднення з поєднаними формами безплідності. Проведено формування тестів оваріального резерву, які клінічно апробовано в лікувальному циклі. Визначено закономірності та виявлено причинно-наслідкові зв'язки між гормональними порушеннями та ступенем виразності оваріальної відповіді, що дає змогу вибрати оптимальну схему овуляторної індукції. Розроблено та впроваджено у практику схему оваріальної індукції з використанням оральних контрацептивів для пацієнток з очікуваним високим ступенем оваріальної відповіді, з застосуванням якої можна проводити профілактику синдрому гіперстимуляції яєчників у передлікувальному циклі, а також знизити ступінь оваріальної відповіді до такої, що відповідає нормальним показникам. Впроваджено у діяльність закладів системи охорони здоров'я додаткові критерії ультразвукового контролю за станом фолікулогенезу залежно від ступеня виразності оваріальної відповіді, що дає змогу проводити диференційоване призначення протоколів індукції овуляції. Розроблено підходи до призначення різних схем індукції овуляції залежно від наявності патології у репродуктивній системі, що підвищує результативність лікування за методом екстракорпорального запліднення.

  Скачати повний текст