Удосконалено методики діагностики та лікування різних проявів клінічної картини у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів (ноофену, аміналону, ентропу). На підставі комплексного клінічного та параклінічного (нейропсихологічного, нейроелектрофізіологічного та нейровізуального) обстеження 116-ти хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм виявлено клініко-діагностичні особливості їх перебігу. Проведено порівняльне дослідження анамнезу та розвитку віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми, не виявлено кореляційного зв'язку клінічних проявів у гострий період струсу головного мозку (втрата свідомості, головний біль, нудота) та вираженості клінічних проявів віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми. Вперше проведено зіставлення неврологічних і нейропсихологічних характеристик, даних інструментальних методів обстеження (електро- та реоенцефалографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку) у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми. Проведено дослідження кореляційних взаємовідносин стану лікворо-шлуночкової системи головного мозку (за даними МРТ) і синдромологічних особливостей у віддалений період закритої черепно-мозкової травми. Встановлено вплив ноотропних препаратів (аміналону, ноофену, ентропу), використаних у комплексному лікуванні хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм, на перебіг захворювання та нейропсихологічні показники.

  Скачати повний текст