Об’єкт дослідження становлять шістнадцять словотвірних гнізд із числівниковими вершинами оди́н, два́, три́, чоти́ри, п’я́ть, ші́сть, сі́м, ві́сім, де́в’ять, де́сять, со́рок, сто́, ти́сяча, мільйо́н / заст. міліо́н, пе́рший / розм. пе́рвий, дру́гий. Мета роботи – виявити й описати структурний, семантичний та когнітивний виміри денумеративних словотвірних гнізд із вершинами оди́н, два́, три́, чоти́ри, п’я́ть, ші́сть, сі́м, ві́сім, де́в’ять, де́сять, со́рок, сто́, ти́сяча, мільйо́н / заст. міліо́н, пе́рший / розм. пе́рвий, дру́гий. Поставлені в дисертаційній роботі завдання передбачають застосування таких методів дослідження: описовий метод, поєднаний із прийомом міжрівневої інтерпретації; структурно-семантичний метод в поєднанні з методикою компонентного аналізу, опозиційного аналізу, прийомом лексико-семантичних трансформацій, чи прийомом перифраз, прийом кількісних підрахунків, метод індукції, прийом моделювання в поєднанні з методом суцільної вибірки, метод синтезу та дедукції. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому уперше в українському мовознавстві проаналізовано денумеративне словотворення. Згідно з метою та завданнями дослідження вперше розглянуто числівники як твірну базу для безпосередньо та опосередковано виведених віднумеративних дериватів української мови. З’ясовано структурні параметри словотвірних гнізд, семантичне входження мотивувальних числівників у значеннєву структуру похідних і його згасання в межах словотвірних гнізд. Встановлено словотвірну семантику похідних, зокрема розроблено типологію словотвірних значень у внутрішньочислівниковому словотворенні, а також виявлено словотвірні моделі в межах кожної семантичної позиції, типи деривації, засоби реалізації та вираження. Задля маркування когнітивних виявів словотвірної семантики в україністиці вперше зміщено акцент із вивчення фрейм-структур на опис словотвірної семантики, але з урахуванням фреймової ієрархії, що уможливило фіксувати різноманітні вияви актантів, зокрема правобічного поширювача, представленого кількістю здебільшого у квантитативній функції. Уведено поняття «вербалізований слот». Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні знань про словотвірне гніздо як комплексну одиницю словотворення, функційно-семантичну категорію кількості та про периферію мотивувальної бази – числівників сучасної української мови. Тому дисертаційні висновки сприяють заповненню лакун у типологізувальному процесі словотворчої спроможності твірних слів в аспекті основоцентричної дериватології та доповнюють здобутки семантичної дериватології встановленням словотвірних значень дериватів. Теоретичні напрацювання деталізують дивергентно-конвергентний підхід до опису словотвірних гнізд семним виявом, а також з’ясуванням семантичного згасання мотивувальної спроможності вершин СГ на рівні сем / семем, інертних ЛСВ похідних слів. Результати теоретичного змісту роботи становлять основу для лінгвокогнітивного інтерпретування словотвірної семантики відчислівникових дериватів із модифікаційним і транспозиційним типами деривації, а також нумеративів з мутаційним типом та відкривають перспективи при описі словотвірних значень відчислівникових похідних, що постали мутацією, а також одиниць, досліджених на базі інших класів твірних слів. Уведено поняття «вербалізований слот», який виявлено в фреймовій структурі гнізда задля уніфікування дихотомії «когнітивне знання – вербалізоване знання». Для правильної побудови пропозиційних структур та пропозицій запропоновано відображати синтагматичну семантику мотивувальних слів; теоретичні дані можуть застосуватися в комп’ютерній лінгвістиці.^UThe objective of the study is sixteen word-forming nests with numeral vertices one (оди́н/odýn), two (два́ /dvá), three (три́ /trý), four (чоти́ри/chotýry), five (п’я́ть/piát), six (ші́сть/shist́ ), seven (сі́м/sím), eight (ві́сім/visiḿ ), nine (де́в’ять/déviat), ten (де́сять/désiat), forty (со́рок/sórok), one hundred (сто́ /stó), thousand (ти́сяча/ týsiacha), million (мільйо́н/ milión) / outdated million (міліо́н/milión), first (пе́рший/ pérshyi) / colloquial first (пе́рвий/ pérvyi), second (дру́гий/drúhyi)). The aim of the work is to identify and describe the structural, semantic, and cognitive dimensions of denumerative word-forming nests with vertices one (оди́н/odýn), two (два́ /dvá), three (три́ /trý), four (чоти́ри/chotýry), five (п’я́ть/piát), six (ші́сть/shist́ ), seven (сі́м/sím), eight (ві́сім/visiḿ ), nine (де́в’ять/déviat), ten (де́сять/désiat), forty (со́рок/sórok), one hundred (сто́ /stó), thousand (ти́сяча/ týsiacha), million (мільйо́н/ milión) / outdated million (міліо́н/milión), first (пе́рший/ pérshyi) / colloquial first (пе́рвий/ pérvyi), second (дру́гий/drúhyi)). The tasks set in the dissertation involve the use of the following research methods: the descriptive method combined with the use of interlevel interpretation; the structural-semantic method in combination with the technique of component analysis, the use of oppositional analysis, lexical-semantic transformations, or the use of paraphrases and quantitative calculations; the method of induction, the use of modeling in combination with the method of continuous sampling; the method of synthesis and deduction. The scientific novelty of the research results lies in the fact that it analyzes denumerative word formation for the first time in Ukrainian linguistics. In accordance with the aim and objectives of the research, numerals were considered for the first time as a creative base for directly and indirectly derived denumerative derivatives of the Ukrainian language. The structural parameters of word-forming nests, the semantic entry of motivational numerals into the meaning structure of derivatives, and its extinction within word-forming nests were clarified. The word-forming semantics of derivatives has been established; in particular, the typology of word-forming meanings in intra-numerical word formation has been developed, as well as word-forming models within each semantic position, types of derivation, means of implementation, and expression have been identified. In order to mark the cognitive manifestations of word-formative semantics in Ukrainian studies, for the first time, the emphasis was shifted from the study of frame structures to the description of word-formative semantics, taking into account the frame hierarchy. This made it possible to record various manifestations of actants, particularly the right-sided spreader, represented by the number mostly in the quantitative function. The concept of "verbalized slot" is introduced. The theoretical significance of the work consists in deepening the knowledge about the word-forming nest as a complex unit of word formation, the functional-semantic category of quantity, and the periphery of the motivational base—numerals of the modern Ukrainian language. Therefore, the dissertation conclusions contribute to filling the gaps in the typological process of the word-forming ability to form words in the aspect of stem-centric derivation and complement achievements of semantic derivation by establishing the word-forming meanings of derivatives. Theoretical studies detail the divergent-convergent approach to the description of word-forming nests by the sem expression, as well as the clarification of the semantic fading of the motivational capacity of word-forming nest vertices at the level of seme / sememe and inert lexical-semantic variants of derived words. The results of the theoretical content of the work form the basis for the linguistic-cognitive interpretation of the word-forming semantics of numerative derivatives with modification and transpositional types of derivation, as well as numeratives with the mutational type and open perspectives in describing the word-forming meanings of numerative derivatives that appeared by mutation, as well as units studied on the basis of other classes of formative words. The concept of «verbalized slot» is introduced, which is revealed in the frame structure of the nest in order to unify the dichotomy «cognitive knowledge - verbalized knowledge». For the correct construction of propositional structures and propositions, it is suggested to reflect the syntagmatic semantics of motivational words; theoretical data can be applied in computational linguistics.