Досліджено вияви динаміки й статики в українському діалектному просторі, розглянуто погляди різних мовознавців на проблему співвідношення статичного і динамічного. Особливу увагу приділено дослідженню теоретичних засад Празької лінгвістичної школи (ПЛШ) у поєднанні з поглядами Ф. де Сосюра на одиниці лінгвогеографічних досліджень та системно-структурним підходам авторів Атласу української мови до висвітлення рис українського діалектного простору. Простежено динаміку змін у фонологічній системі говірок південно-західного наріччя української мови. З метою унаочнення структури діалектної просторової конструкції з її ядром та периферією встановлено особливості окремих рис одного структурного рівня (фонологічного) та одного з виявлених комплексів нашарованих діалектних рис різних рівнів на території південно-західного наріччя. Визначено ареали ядер та периферій найважливіших фонетичних рис обраної групи лексики (зміни артикуляції голосних переднього ряду в ненаголошеній позиції, а також асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю). На основі комплексного аналізу нашаровуваних на одній території діалектних просторових конструкцій різнорівневих рис виявлено зону вібрації в наддністрянсько-подільському міждіалектному пласті. Розглянуто специфічну зону вібрацій на зіткненні літеральних частин периферійних ареалів наддністрянських та подільських говірок (межиріччя Серету та Збруча), де виявлено ознаки не тільки змішаності, а й перехідності.

  Скачати повний текст