Досліджено пограниччя як соціокультурний феномен. Праналізовано історію вивчення кордонів і пограниччя. Розглянуто концептуалізацію феномену пограниччя, визначено його соціокультурну специфіку та динаміку, антропологічні аспекти, зокрема, формування людини пограниччя та його ідентичності. Встановлено, що пограниччя є певним регіоном з соціальною, культурною, економічною, політичною специфікою та дуже багатоманітним феноменом. З'ясовано, що поліваріантність пограниччя визначається характером кордону. Доведено, що різноманітність типів кордонів визначає той факт, що зміст поняття пограниччя розкриваєтсья через його типологію. Виділено й охарактеризовно три типи пограниччя: перехідне, стикове, фронтирне. Встановлено, що пограниччя має суттєву соціокультурну специфіку, яка проявляється через особливе ставлення до чужого й характеризується високим ступенем субкультурності прикордонних регіонів. Доведено, що специфіка пограниччя визначає особливий тип соціального суб'єкта, формування якого відбувається за моделями маргіналізації, інтеграції й андрогінізації. Встановлено, що ідентичність людини пограниччя двонаправлена: у бік сусідніх етнокультурних спільностей і того центру, стосовно якого вона заявляє своєю регіональністю. Зроблено висновок, що пограниччя - це не лише лінія демаркації суміжних держав, але і природній полігон пошуку діалогу, компромісу, толерантності, що набуває особливого значення за умов світової глобалізації.

  Скачати повний текст