Зазначено, що використання функціонального підходу дозволило представити категорію суперлативності як цілісну систему (функціонально-семантичне поле) в єдності її елементів, що пов'язані загальним семантичним змістом і функцією, та виявило закономірності взаємодії граматики й лексики. У центрі поля суперлативності - найвищий ступінь порівняння прикметників (відносний суперлатив та його різновиди: власне-суперлативне, включно-суперлативне й обмежувально-суперлативне значення), що передає найвищий ступінь вияву ознаки, а на периферії - абсолютний суперлатив (елатив), який позначає істотне перевищення або недосягнення "норми". Дискурсивне дослідження категорії суперлативності дозволило виявити тісний зв'язок суперлативності з іншими семантичними категоріями - об'єктивними категоріями якості, кількості, міри ознаки та градуальності і з суб'єктивно-прагматичними категоріями експресивності, емотивності, образності й оцінки.

  Скачати повний текст