Запропоновано раціональну програму діагностики і лікування непрохідності жовчних протоків на тлі жовчокам'яної хвороби (ЖКХ). Стандартний комплекс інструментальних методів обстеження (ультразвукове сканування (УЗС), дуоденофіброскопія (ДФС), ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПБ)) доповнено методами "діагностичної" ендоскопічної папілосфінктеротомії(ЕПСТ), електротермометрії жовчних протоків, холангіоманометрії та бактеріологічного дослідження жовчі. Виявлено, що алгоритм послідовного застосування зазначених інструментальних методів діагностики забезпечує підвищення з 82,3 % до 96,7 % точності доопераційної діагностики патології жовчних протоків. Розроблено спосіб холангіоманометрії, що підвищує якість диференціальної діагностики стенозу і спазму великого дуоденального соска (ВДС). Ендоскопічні маніпуляції на першому етапі лікування (ЕПСТ, назобіліарне дренування (НБД), холедохолітоекстракція) удосконалено стосовно нестандартних ситуацій. Встановлено, що застосування модифікованого назобіліарного дренажу дозволяє поліпшити адекватну місцеву терапію гнійного холангіту і механічної жовтяниці з 80 % до 97,5 %, застосування способу канюляційної папілосфінктеротомії за керованим провідником за умови розташування ВДС у парапапілярному дивертикулі дозволяє збільшити частоту успішних маніпуляцій у таких ситуаціях з 62,5 % до 87,5 %. Зроблено висновок, що раціональна тактика двоетапного малоінвазивного лікування ЖКХ, ускладненої непрохідністю жовчних протоків, поєднуючи ендоскопічні лікувальні маніпуляції на першому етапі та лапароскопічну холецистектомію на другому етапі, дозволяє істотно поліпшити результати лікування хворих з даною патологією: частота ускладнень знизилася з 22,9 % до 15,4 %; летальність знизилась з 4,2 % до 1,2 %; середні терміни лікування скоротилися з 21,4 до 14,8 доби; частота повторних операцій зменшилася з 14,6 % до 7,1 %.

  Скачати повний текст