Наведено результати дослідження поширеності, впливу на гемостаз, діагностичного, клінічного та прогностичного значення патологічних інгібіторів коагуляції (нейтралізуючих у пацієнтів з вродженим дефіцитом прокоагулянту, вовчакового антикоагулянту та набутих аутоантитіл до плазмових факторів під час імунної коагулопатії) у гематологічних хворих, зокрема, на гемофілію, ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпусу, лімфоїдні неоплазії та деякі аутоімунні процеси. Виявлено особливості гемостазу у хворих на гемофілію з двома типами патологічних інгібіторів зсідання крові та опрацьовано коагулочні методи їх ідентифікації та диференціації. Розроблено алгоритм діагностики ефектів вовчакового антикоагулянту у цієї категорії хворих. Встановлено частоту появи вовчакового антикоагулянту у хворих на імунні тромбоцитопенії та лімфоїдні неоплазії. З'ясовано характер нейтралізації інгібітора нормальною плазмою. Встановлено у хворих на імунні тромбоцитопенії зв'язок хірургічного лікування з частотою виявлення вовчакового антикоагулянту. Під час аналізу безподійної тривалості життя визначено, що наявність антифосфоліпідної активності є однією з несприятливих прогностичних ознак у хворих на лімфоїдні неоплазії.

  Скачати повний текст