На підставі експлікації парадигмоутворювальних концептів "дискурс, маргінальність, хронотоп, автентичність" запропоновано теоретичну модель дослідження соціальних феноменів у контексті їх недоступності. Розглянуто одне з найважливіших в концептуальному полі соціології понять - "автентичний", яке позиціоноване з концептом "ідентичність". Зазначено, що автентичність є результатом рефлексії соціального суб'єкта, передусім щодо себе, в той час як ідентичність є результатом класичних операцій формально-логічного ряду. Встановлено, що у проблемному полі генезису поняття дискурс, що сформувалося, наявна історія становлення поняття корелюється з деякими методологічними засадами, які характеризують діалектику розвитку поняття, де поняття дискурсу не стільки змістовно визначилось, скільки диверсифікувалось у своєму змісті залежно від предметного контексту знання. Дискурс визначено як сенсопороджувальне комунікативне явище в сукупності всіх можливих артикуляційних форм, що детермінуються особливостями соціальної динаміки.

  Скачати повний текст