Зазначено, що подальший розвиток існуючих концептуальних засад теоретико-методологічного потрактування життєвих орієнтацій розкриває їх як вищий рівень диспозиційної системи особистості, що забезпечує загальну спрямованість життєдіяльності. Запропоновано включити до структури життєвих орієнтацій самоідентифікацію особистості - визначення нею власної соціальної позиції, самооцінку різних аспектів життєдіяльності та життя взагалі, вибір життєвих цілей та засобів їх досягнення. Дістали подальшого розвитку дослідження соціально-психологічних наслідків екстремальних ситуацій. Визначено основні фактори виокремлення учасників ліквідції аварії на ЧАЕС в особливу соціальну групу, а саме: участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; соціально-психологічний вплив Чорнобильської катастрофи, що спричинив утворення соціальної спільноти з відповідною системою цінностей; наслідки перебування в екстремальній ситуації; юридично-фіксований статус та правова база щодо цієї спільноти; сформований в суспільній свідомості образ ліквідатрів як специфічної спільноти; спільні підстави ідентифікації з іншими членами групи ліквідаторів (усвідомлення та відстоювання єдності інтересів та потреб). Доведено наявність особливостей життєвих орієнтацій ліквідаторів, які відрізняють їх від груп непотерпілих.

  Скачати повний текст