Дисертація присвячена дослідженню та розробці методів формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів у сфері соціальної роботи. Центральними питаннями є створення нового навчального курсу, удосконалення наявної концепції визначення професійної компетентності, а також систематизація і створення критеріїв оцінювання цих компетенцій. Дисертація містить теоретичний аналіз, емпіричну діагностику, а також методи статистичного оброблення даних, отриманих від вибірки з 545 студентів.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше запропоновано авторське визначення поняття «професійна компетентність майбутнього соціального працівника» та розроблено інтегровану модель професійної компетентності соціального працівника, що об’єднує уміння, знання та спеціальні навички для розв’язування комплексних проблем у сфері соціальної роботи із застосуванням інноваційної методології наукової та науково-педагогічної діяльності.З метою удосконалення інструментарію оцінювання майбутніх працівників соціальної роботи було запропоновано критеріально-рівневий інструментарій оцінювання результатів формування компетентностей, що охоплює інтелектуальні, професійно-технічні, соціально-емоційні, ціннісно-орієнтаційні, а також додаткові аспекти, які сприяють ефективності в соціальній сфері; розроблено покрокову модель формування професійної компетентності соціального працівника та виділено блоки формування професійної компетентності майбутніх випускників спеціальності 231 Соціальна робота.У дослідженні доказано, що ефективна система педагогічного та психологічного супроводу може суттєво сприяти розвитку професійної компетентності. Для досягнення цієї мети висунуто гіпотезу про те, що ефективна система педагогічного та психологічного супроводу може суттєво сприяти розвитку професійної компетентності, яка охоплює різні взаємопов’язані компоненти, як-от: інтегральна компетентність, загальна компетентність та спеціальні (фахові, предметні) компетентності. Подальшого розвитку набули ключові принципи індивідуально-компетентнісної підготовки соціальних працівників, що їх було визначено на основі аналізу зарубіжного досвіду: 1) етичні стандарти, які є основою для всього навчального процесу; 2) культурна компетентність та безпека в професійній практиці; 3) практична освіта як взаємне партнерство між студентом, організацією-приймачем та навчальним закладом; 4) координація між навчальними закладами та установами соціальної опіки через спеціальну комісію, що об’єднує викладачів, студентів та соціальних працівників; 5) конструктивні відносини між «польовим педагогом» і студентом – задля ефективного навчання.Актуальність дослідження обумовлена соціальними проблемами й кризою, що виникла під впливом глобалізації та постійно змінюваного політико-економічного середовища. Це створює нові виклики для спеціалістів у сфері соціальної роботи. Фахівці, що працюють на перетині особистісних стосунків та суспільних відносин, стикаються з потребою ефективної взаємодії на різних рівнях. Професійна компетентність у соціальній ніші є важливим індикатором як підготовки працівників, так і можливості упоратися з новими викликами. Вони не лише забезпечують вищу ефективність виконання професійних обов’язків, але й стимулюють розвиток цінностей, котрі позитивно впливають на кожну особу й суспільство загалом. Відіграючи вирішальну роль у підготовці фахівців, заклади вищої освіти постають ключовими учасниками реалізації соціально-професійної стратегії держави. Їхнє завдання полягає не лише в навчанні, але й у формуванні компетентних, конкурентоспроможних соціальних робітників, здатних вирішувати актуальні проблеми суспільства. Ось чому аспект формування професійної компетентності випускників спеціальності «Соціальна робота» є предметом поточної наукової праці...^UThe dissertation is devoted to research and development of methods of formation of professional competence of future specialists in the field of social work. The central issues are the creation of a new educational course, the improvement of the existing concept of professional competence definition, as well as the systematization and creation of evaluation criteria for these competences. The dissertation contains theoretical analysis, empirical diagnostics, as well as methods of statistical processing of data obtained from a sample of 545 students.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time the author's definition of the concept of "professional competence of the future social worker" was proposed and an integrated model of the professional competence of a social worker was developed, which combines skills, knowledge and special skills to solve complex problems in the field of social work with the application of innovative methodology of scientific and scientific-pedagogical activity.In order to improve the toolkit for evaluating future social workers, a criterion-level toolkit for evaluating the results of competence formation was proposed, covering intellectual, professional-technical, social-emotional, value-oriented, as well as additional aspects that contribute to efficiency in the social sphere; a step-by-step model of the formation of the professional competence of a social worker was developed and the blocks of the formation of the professional competence of future graduates of the specialty 231 Social work were selected.The study proved that an effective system of pedagogical and psychological support can significantly contribute to the development of professional competence. To achieve this goal, the hypothesis is put forward that an effective system of pedagogical and psychological support can significantly contribute to the development of professional competence, which includes various interrelated components, such as: integral competence, general competence and special (professional, subject) competences. The key principles of individual competence training of social workers, which were determined based on the analysis of foreign experience, gained further development: 1) ethical standards, which are the basis for the entire educational process; 2) cultural competence and safety in professional practice; 3) practical education as a mutual partnership between the student, the host organization and the educational institution; 4) coordination between educational institutions and institutions of social care through a special commission uniting teachers, students and social workers; 5) constructive relations between the "field teacher" and the student - for effective learning.The relevance of the research is due to social problems and the crisis that arose under the influence of globalization and the constantly changing political and economic environment. This creates new challenges for specialists in the field of social work. Professionals working at the intersection of personal relationships and social relationships are faced with the need for effective interaction at various levels. Professional competence in a social niche is an important indicator of both employee training and the ability to cope with new challenges. They not only ensure higher efficiency in the performance of professional duties, but also stimulate the development of values that positively affect each person and society in general. Playing a decisive role in the training of specialists, institutions of higher education become key participants in the implementation of the social and professional strategy of the state. Their task is not only in education, but also in the formation of competent, competitive social workers who are able to solve current problems of society. That is why the aspect of formation of professional competence of graduates of the specialty "Social work" is the subject of current scientific work...