Досліджено когнітивні засади конституювання соціальної реальності. Висвітлено розвиток гуманітарного знання у XX ст. та встановлено наявність своєрідного "когнітивного повороту" у філософії, соціології, психології, культурології у другій половині XX ст. Проведено комплексний аналіз когнітивних засад дій суб'єкта, визначено механізми формування та функціонування його уявлень та їх роль у конституюванні соціальної реальності. Запропоновано модель структури когнітивного світу суб'єкта, що складається з трьох рівнів, кожен з яких відіграє певну роль у конституюванні соціальної реальності. Обгрунтовано значущість аналізу когнітивного світу суб'єкта у дослідженні соціальної реальності та актуальних проблем суспільства. Сформульовано тезу про важливе значення дослідження суб'єктивних когнітивних феноменів для вивчення соціокультурних процесів та явищ, зокрема соціальних трансформацій.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення біохімічного стану кріоконденсованого експіранту видихаємого повітря, показників функції зовнішнього дихання, екстреторної, кислотовидільної функції нирок, ниркового транспорту іонів натрію та калію, показників ренін-ангіотензин-альдостеронової системи й оксипроліну плазми крові у хворих на туберкульоз визначено прояви ренальної дисфункції, які не зникають під впливом стандартної хіміотерапії. Режим хіміотерапії з включенням стрептоміцину призводить до заглиблення порушень функціональних показників зовнішнього дихання та нирок. Ефективність хіміотерапії у хворих з ренальною дисфункцією знижена, припинення бактеріовиділення відбувалися у 80 - 71 % у середньому за 2,9 - 3,8 місяців, загоєння каверн у 75 - 53 % - за 4,9 - 5,5 місяців. Патогенетичне лікування з затосуванням реосорбілакту, препаратів "Протефлазид" і "Апітонік" дозволило підвищити результати хіміотерапії на 19 % за показником загоєння каверн.

  Скачати повний текст