Здійснено географо-топонімічне долідження сучасного стану ойконімів України, їх просторову організацію. Висвітлено теоретико-методологічні аспекти такого аналізу (базові поняття, наукові підходи). Розроблено відповідну методику, а також впроваджено методи та засоби ГІС-технологій, апробованих на прикладі території України. Проаналізовано регіональні особливості та територіальні відмінності українського назвотвірного процесу, що полягають у вивченні специфіки іменування географічних об'єктів (процеси номінації), основних способів творення географічних назв, а також структурно-морфологічних і лексико-семантичних типів географо-топонімічних систем (ГТС). Вивчено та проаналізовано фактори та закономірності, які визначають особливості просторової топонімічної організації території України. Виконано географо-топонімічне районування України та проведено порівняльний аналіз і систематику виділених таксонів. Кожен з них відзначаться специфікою та умовами генезису й існування, структурно-морфологічними та лексико-семантичними типами ГТС. Географо-топонімічні зони виділено на підставі аналізу історії заселення та всебічного освоєння території України, що має відображення у назвах поселень. Географо-топонімічні провінції, виділені в межах зон, характеризуються підсиленням певних явищ у процесах утворення ойконімів. Виділення у межах провінцій географо-топонімічних областей відбувалося за визначенням різноманіття структурно-морфологічних і лексико-семантичних типів ГТС.

  Скачати повний текст