Дисертаційна робота, ґрунтуючись на аналізуванні законодавства України, міжнародних нормативно-правових актів, судової практики, правової доктрини, визначає сутність та розкриває елементи адміністративно-правового статусу Служби судової охорони як невід’ємної частини системи управління у сфері правосуддя, що забезпечує самостійність і відокремленість судової від інших гілок влади, безпеку кожного учасника судового процесу, співдіє з представниками судової, законодавчої й виконавчої гілок влади, представниками громадськості та іншими особами в установленому законом порядку з метою утвердження принципу захисту прав і основоположних свобод людини.У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, що полягають у такому.Аргументовано, що дослідження ретроспективи становлення Cлужби судової охорони за часів незалежності України є важливим та актуальним з огляду на реформи правової системи держави і системи правосуддя. Виокремлено й охарактеризовано чотири етапи становлення Служби судової охорони: перший етап (1992–2003 рр.) – початковий, характеризується створенням судової міліції в межах першого етапу судово-правової реформи, функції якої виконувала міліція громадської безпеки, підпорядкована Міністерству внутрішніх справ; другий етап (2003–2015 рр.) – дієвий (основний), розпочався з утворенням та діяльністю спеціального підрозділу судової міліції «Грифон»; третій етап (2015–2019 рр.) – реформаторський, ознаменований ухваленням трьох положень про Службу судової охорони, що втратили чинність та характеризуються організаційними й фінансовими проблемами, пов’язаними з охороною судів, а її функції тимчасово виконували підрозділи Національної гвардії та Національної поліції; четвертий етап (2019 р. – до сьогодні) – завершальний, пов’язаний із реальним створенням Служби судової охорони, підпорядкованої Державній судовій адміністрації України, організаційним, кадровим, фінансовим та правовим забезпеченням її діяльності. Розглянувши місце й роль Служби судової охорони в системі державних органів, визначено, що Служба судової охорони є правоохоронним органом у сфері правосуддя зі специфічними функціями та повноваженнями. Встановлено, що Служба судової охорони на сьогодні є превентивним і захисним механізмом, створеним для недопущення будь-яких випадків нападу на суддів та безладу в приміщеннях суду під час розгляду резонансних справ, а також впливу на правосуддя. Доведено, що Служба судової охорони органічно поєднує в собі функції як забезпечення правопорядку в судах, так і захисту прав та свобод осіб-учасників судового процесу і є одним із суб’єктів забезпечення внутрішньої правоохоронної функції держави. Незважаючи на те, що Служба судової охорони містить у своїй назві слово «служба», вона не є службою в класичному розумінні теорії адміністративного права. З метою вдосконалення чинного законодавства та чіткого визначення місця Служби судової охорони в системі органів публічної влади запропоновано внести зміни до статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» й додати її до переліку правоохоронних органів.Охарактеризовано теоретико-правові засади публічного контролю за діяльністю Служби судової охорони, здійснюваного державними органами та громадськістю. Публічний контроль за організацією діяльності Служби судової охорони розкрито як систему організаційно-правових форм забезпечення додержання принципу верховенства права, виконання поставлених завдань і реалізації управлінських рішень у діяльності Служби судової охорони, який здійснюється керуючись нормами закону та в його межах суб’єктами державного і громадського контролю задля забезпечення безпеки і незалежності суду.Сформульовано поняття державного контролю за діяльністю Служби судової охорони як системи організаційно-правових форм забезпечення додержання принципу верховенства права, виконання поставлених завдань та реалізації управлінських рішень в діяльності Служби судової охорони, який здійснюється на підставі та в межах законодавства Державною судовою адміністрацією та Вищою радою правосуддя задля забезпечення безпеки і незалежності суду.Ключові слова: Служба судової охорони, правоохоронний орган в системі правосуддя, адміністративно-правовий статус, безпека учасників судового процесу, незалежність судової гілки влади, забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.^UThe dissertation, justifying the analysis of the legislation of Ukraine, international legal acts, judicial practice, and legal doctrine, defines the essence and reveals the elements of the administrative and legal status of the Judicial Security Service as an integral part of the management system in the field of justice, which ensures the independence and separation of the judicial system from other branches of government, the safety of each participant in the judicial process, cooperates with representatives of the judicial, legislative and executive branches of government, representatives of the public and other persons following the procedure established by law to establish the principle of protection of human rights and fundamental freedoms.As a result of the research, several conclusions, proposals, and recommendations were formulated, which are as follows.It was argued that the retrospective study of the formation of the Judicial Security Service during the independence of Ukraine is necessary and relevant given the reforms of the state's legal system and the justice system. Four stages of formation of the Judicial Security Service were distinguished and characterised: the first stage (1992-2003) – initial, characterised by the creation of the judicial militia within the framework of the first stage of judicial reform, the functions of which were performed by the public security militia subordinate to the Ministry of Internal Affairs; the second stage (2003-2015) - the effective (primary) stage began with the formation and operation of the particular unit of the judicial police "Gryphon"; the third stage (2015–2019) – the reform stage is characterised by the adoption of three provisions on the Judicial Security Service, which have lost their validity and are characterised by organisational and financial problems related to court security, and its functions were temporarily performed by units of the National Guard and the National Police; the fourth stage (2019 - until today) is the final one, related to the actual creation of the Judicial Security Service subordinate to the State Judicial Administration of Ukraine, organisational, personnel, financial and legal support of its activities.Considering the place and role of the Judicial Security Service in the system of state bodies it was determined that it is a law enforcement body in the justice field with specific functions and powers. It has been established that the Judicial Security Service is currently a preventive and protective mechanism, which was created to prevent any cases of attacks on judges and disorder in court premises during consideration of high-profile cases to prevent influence on justice.It has been proven that the Judicial Security Service organically combines the functions of ensuring law and order in courts and protecting the rights and freedoms of persons participating in the judicial process. It is one of the subjects of providing the internal law enforcement function of the state. Although the Judicial Security Service contains the word “service” in its name, it is not a service in the classical sense of the theory of administrative law.To improve the current legislation and clearly define the place of the Judicial Security Service in the system of public authorities, it was proposed to amend Article 2 of the Law of Ukraine “On State Protection of Court and Law-Enforcement Bodies Staff” and add it to the list of law enforcement agencies.The theoretical and legal principles of public control over the activities of the Judicial Security Service, which is carried out by state bodies and the public, were characterized. Public control over the organization of the activities of the Judicial Security Service was revealed as a system of organizational and legal forms of ensuring compliance with the principle of the rule of law, the fulfilment of assigned tasks and the implementation of management decisions in the activities of the Judicial Security Service, which is carried out following the norms of the law and within its limits by subjects of state and public control to ensure the safety and independence of the court.The concept of state control over the activities of the Judicial Security Service as a system of organizational and legal forms to ensure compliance with the rule of law, the fulfilment of tasks and the implementation of management decisions in the activities of the Judicial Security Service, which is carried out on the basis and within the limits of legislation by the State Judicial Administration and the Supreme Council of Justice for ensuring security and independence of the court.Keywords: Judicial Security Service, law enforcement authority in the justice system, administrative and legal status, safety of participants in the judicial process, independence of the judicial branch of government, ensuring protection and maintenance of public order in courts.