Дисертація присвячена розробці типології репрезентативних практик дизайну костюма як концептуально-наративної стратегії оприявнення дизайн-продукту в художньо-проєктній культурі. Комплексне дослідження, систематизація, характеристика принципів дії та взаємодії існуючих форматів репрезентативних практик обумовлені необхідністю ретельного вивчення процесів проектування та комунікації, притаманних дизайну загалом, та концепціям його розвитку в сучасності. Розробка зазначеної теми синтезує міждисциплінарні підходи до дослідження, що є теоретичною основою для вирішення актуальних проблем дизайн-діяльності щодо костюма як естетично ціннісного та суспільно важливого багатофункціонального дизайн-продукту.Формуванню нової методології наративних стратегій оприявнення дизайн-продукту сприяв розгляд модного костюма як зовнішньої форми наративу ідентичності. Показано, що застосування методології наративних стратегій стосовно дизайн-продукту може започаткувати новий етап розвитку дизайну костюма як сфери художньо-проєктної творчості.Встановлено, що походження презентацій та репрезентацій модного одягу йшло у двох різних напрямках: безпосередня демонстрація одягу на носії костюму або на предметі, що його імітує; та фіксація художніми засобами людини в костюмі як узагальнений образ сучасника, який втілює уявлення суспільства про естетичні смаки в одязі та ідеали краси. Як важливий канал модної комунікації, вони транслюють, рекламують та регулюють основні характеристики стилю зображення костюма, його призначення та поширюють інформацію про цінності моди. Описані традиційні та сучасні практики оприявнення костюму. Їх типологія складається, зокрема з: тиражно-друкованих репрезентативних практик, які включають модну ілюстрацію, модну фотографію, художню фотоілюстрацію моди; видовищних практики, які поділяються на динамічний формат – дефіле та статичний формат – вітрини та виставки в музеях; віртуальних практик репрезентацій – синтетичні формати, авторські сайти, спеціалізовані сайти та віртуальні музеї моди. Для всіх типів і форматів репрезентацій притаманна наративізація. Наративність зумовлена художнім зображенням костюма, зображенням його носія, стилем експозиції, естетикою видовища. Вона підтримує тісний зв'язок із загальними тенденціями моди, сучасного мистецтва, дизайну, трансформаціями у сфері візуального, що виявляється, насамперед, на художньо-технологічному рівні реалізації.Встановлено принципи наративної стратегії, за допомогою яких репрезентації зберігають та інтерпретують основний наратив дизайн-продукту: "костюм" як такий, "костюм на людину", "людина в костюмі". Розроблено типологію репрезентативних практик дизайну костюма як відображення концептуально-наративної стратегії оприявнення дизайн-продукту. Взаємодія його рівнів – типи практик, підрівнів – окремі формати репрезентацій, характеризує властиві лише їм параметри, зумовлені: жанрово-стилістичними засобами – організацією візуального середовища; художньо-образними засобами, що підсилюють емоційну виразність, за допомогою візуальної гармонізації, що реалізує концептуальний зміст наративної стратегії. В рамках розробленої типології дизайн костюма позиціонується як образно-символічний репрезентант соціокультурних змін у формі візуального наративу. Розроблена та науково обґрунтована типологія репрезентативних практик дизайну костюма, як система взаємно підпорядкованих і взаємодіючих концептуально-наративних стратегій оприявнення дизайн-продукту, може становити методологію імплементації світового та європейського досвіду в дизайнерській практиці, зокрема на теренах України^UThe dissertation is devoted to the development of a typology of representative practices of costume design as conceptual and narrative strategies for the elicitation of a design product in artistic and designing culture. Complex research, systematization, characterization of the principles of action and interaction of existing formats of representative practices are conditioned by the need for a thorough study of the designing and communication processes inherent in design, in general, and the concepts of its development in the present. The development of the topic specified synthesizes interdisciplinary approaches to research as a form of scientific knowledge, which is a theoretical basis for solving actual problems of design activities to create a costume as an aesthetically valuable and socially important multifunctional design product.The formation of a new methodology of narrative strategies for the elicitation of a design product was facilitated by the consideration of a fashionable costume as an external form of identity narrative. It is shown that the application of the methodology of narrative strategies for the elicitation of a design product can initiate a new stage of the development of costume design as a sphere of artistic and designing creativity.It is established that the origin of presentations and representations of fashionable clothes went in two different directions: a direct demonstration of clothing on a costume wearer or on an item imitating it as a three-dimensional elicitation format; and the fixation by the artistic means of a person, a costume-wearer, as a generalized image of a contemporary who embodies the public's perception of aesthetic tastes in clothing and ideals of beauty. As an important channel of fashion communication, they broadcast, advertised and regulated key image-style characteristics of costume, its purpose, and disseminated information about the values of fashion. Traditional and modern costume representation practices are described. Their typology is made, in particular: print representative practices that include fashion illustration, fashion photography, artistic fashion photo illustration; performative practices that are divided into a dynamic format of representations – a catwalk, and a static format of representations – shop windows and exhibitions in museums; virtual representation practices, which include hybrid formats, authors' sites, specialized sites, and virtual fashion museums. All types and formats of representations are characterized by a narrative process. The narrativity of representations is conditioned by the artistic image of the costume, the image of its wearer, the story of the elicitation, the style of the exposition, the aesthetics of the spectacle. It maintains a close connection with the general trends of fashion, contemporary art, art design, transformations in the field of visual, which is manifested, first of all, at the artistic and technological level of realization.The principles of narrative strategies by which representations preserve and interpret the basic design product narrative are established: “a costume” as such, “a costume on a person”, “a person in a costume.” A typology of representative costume design practices is developed as a reflection of the conceptual narrative strategy of design product presentation. The interaction of its levels – types of practices of representations, sub-levels – individual formats of representations, characterizes the parameters inherent only to them, caused by: genre-stylistic means – organization of visual environment; artistic and imaginative means that enhance emotional expressiveness; by means of visual harmonization that implements the conceptual content of narrative strategies. Within the model, the costume design is positioned as a figuratively-symbolic representative of socio-cultural changes in the form of visual narrative