Обгрунтовано можливість підвищення ефективності базисної терапії бронхіальної астми (БА) у дітей за рахунок опанування принципами самоаналізу та самоконтролю під час навчання пацієнтів в "Астма-школі" на базі моніторингу пікової швидкості видиху (ПШВ). Проведено порівняльне дослідження клініко-анамнестичного, лабораторного та інструментального обстеження у динаміці 100 дітей віком від 7-ми до 11-ти років з персистуючою БА різного ступеня важкості. Розглянуто результати навчання дітей в "Астма-школі" як базисного та розвиваючого етапу у програмі ступеневого підходу щодо навчання пацієнтів та їх батьків у межах розробленої освітньої концепції. Запропоновано методики оволодіння навичками користування пікфлоуметром і щоденного моніторингу функції дихання як одного з об'єктивних критеріїв стану дихальних шляхів. Розроблено методику відпрацювання навичок самоконтролю за симптомами астми та оцінки фізичного стану за системою "кольорових зон". Доведено позитивний вплив немедикаментозного методу лікування (навчання в "Астма-школі") на перебіг БА у дітей. Обгрунтовано показання до проведення етапної комплексної терапії, яка поєднує базисні (протизапальні, протиалергічні) та немедикаментозні методи лікування (навчання в "Астма-школі"), що значно підвищує його ефективність. Розроблено комплексну освітню програму для дітей, хворих на БА, застосування якої сприяє підвищенню ефективності лікування та якості життя пацієнтів. Доведено в катамнезі, що застосування немедикаментозних методів лікування (освітньої програми на основі проведення базисної терапії) дозволило встановити контроль за перебігом захворювання у 85 % хворих дітей та зменшити відсоток пацієнтів з важким перебігом БА.

  Скачати повний текст