Дисертацію присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню та емпіричному вирішенню проблеми обумовленості феноменології образу фізичного Я та самоставлення дівчат раннього юнацького віку. Провідною методологією дослідження виступають генетична психологія, генетико-орієнтована психотерапія, холістичний підхід. Протілесний підхід передбачає розгляд досвіду переживання образу власного тіла (фізичного Я) як перший крок на шляху до здобуття ідентичності та формування Я-концепції. Образ фізичного Я як уявлення про конституційно-соматичну організацію виступає одним з образів Я, включених до описової перцептивно-когнітивної складової Я-концепції. В нашій роботі під цим феноменом ми розуміємо єдність соматичного та перцептивного сприймання, установок, оцінок, уявлень, пов'язаних із тілесною зовнішністю, із усвідомленням функціями тіла. Провідна роль відводиться концепції персоніфікації тілесності. Глибинно-психологічна парадигма дослідження фізичного Я розкриває перспективи метафоризації тілесності та утворення уявлення про власний фізичний образ Я як окреме поняття, суб'єктність, наділену певними властивостями.Розкрито психологічний зміст та визначено основні дефініції Я-фізичного: тілесний досвід; схема тіла, образ тіла, концепція тіла; інтернальне тіло; тілесність, Я-тілесне, Я-фізичне. Розкривається проблема психічної реальності Я-тілесного (як сенсомоторний еквівалент, соціально-перцептивний та когнітивний процес, підструктура Я-концепції). Феноменологія зовнішності та функції тіла розглядаються як предметний зміст Я-тілесного. Проаналізовано детермінанти походження Я-фізичного з огляду на формальне знання про тіло, його психофізіологічні кореляти, архетипні та метафоричні узагальнення.Визначено вікову детермінацію становлення Я-фізичного: перший рік життя, дитячий, підлітковий і юнацький вік, зокрема в частині: а) уявлення про своє тіло, його функції та особливості; б) уявлення про індивідуальні межі власного тіла; в) уявлення про окремі частини тіла, представлені у свідомості, його персоніфікований компонент; г) ставлення до своєї зовнішності; д) самоставлення до тіла в процесі самоідентифікації.Відповідно проблема самоставлення дівчат юнацького віку розглядається в контексті здатності до саморефлексії (самоаналізу) власної тілесності, передбачення її наслідків; вміння оцінювати і співвідносити свої тілесні характеристики із суспільними вимогами.Запропоновано розроблену автором дисертації теоретичну модель образу фізичного Я дівчат раннього юнацького віку, яка ґрунтується на генетичному, системному, холістичному та особистісно-інтегративному підході. Авторська теоретична модель образу фізичного Я містить такі компоненти: сомато-конституціональний, функціональний, когнітивний, метафоричний, соціально-перцептивний, персоніфікований та суб'єктний, який забезпечує самоставлення особистості. Визначено специфічні функції образу фізичного Я у відповідності з основним Я-функціями: агресія, тривога / страх, зовнішнє відмежування Я, внутрішнє відмежування Я, нарцисизм і сексуальність. Проаналізовано конструктивну функцію відокремлення фізичного Я від зовнішнього світу та його адаптивну функцію. Емпірично виявлено показники суверенності особистого простору дівчат щодо перцепції власного тіла, власної території, особистих речей (артефактів), часового режиму, соціальних зв'язків і смаків / вподобань (цінностей). Обґрунтовано концепт суверенності фізичного Я, який узагальнює коло проблем соматичного благополуччя, депривованості, переживанні фізичного дискомфорту. Встановлено залежність Я фізичного від функціонування границь Я, зокрема наступних функцій: не впускаюча, проникна, поглинаюча, віддаюча, стримуюча, спокійно-нейтральна. Доведено, що образ фізичного Я функціонує як суверенне утворення в просторі взаємодії з іншими, репрезентантом Я. Підтверджено, що утворення уявлень про свою зовнішність і усвідомлення її естетичного ефекту та соціального впливу є одним з регуляторів поведінки, що проявляється в самопрезентації особистості. Самопрезентація особистості первинно ґрунтується на презентації зовнішності, та відображає цінність тіла у відповідності до існуючих соціокультурних еталонів. Відтак, визначено культурно-психологічний зміст феномену самопрезентації зовнішності та фізичного Я. Наукові пошуки та здобутки висвітлено в трьох розділах дисертаційної роботи.^UThe dissertation is devoted to the theoretical and methodological substantiation and empirical solution of the problem of conditionality of the phenomenology of the image of the physical self and self - composition of girls of early adolescence. The leading research methodology is genetic psychology, genetically oriented psychotherapy, holistic approach.The opposite approach involves considering the experience of experiencing the image of one's own body (physical self) as the first step towards gaining identity and forming a self-concept. The image of the physical self as an idea of the constitutional-somatic organization is one of the images of the self-included in the descriptive perceptual-cognitive component of the self-concept. In our work, by this phenomenon we mean the unity of somatic and perceptual perception, attitudes, evaluations, ideas related to both physical appearance and awareness of body functions. The leading role is given to the concept of personification of corporeality. The deep psychological paradigm of the study of the physical self-reveals the prospects of metaphorization of corporeality and the formation of the idea of one's own physical image of the self as a separate concept, subjectivity, endowed with certain properties.The psychological content is revealed and the main definitions of the self-physical are defined: bodily experience; body diagram, body image, body concept; internal body; corporeality, I-corporeal, I-physical. The problem of mental reality of the self-corporeal (as a sensorimotor equivalent, socio-perceptual and cognitive process, substructure of the self-concept) is revealed. The phenomenology of appearance and function of the body are considered as the subject content of the self-corporeal. The determinants of the origin of the self-physical are analysed in view of the formal knowledge about the body, its psychophysiological correlates, archetypal and metaphorical generalizations.The age determination of the formation of the self-physical is determined: the first year of life, childhood, adolescence and adolescence, in particular in part: a) the idea of his body, its functions and features; b) the idea of individual boundaries of one's own body; c) the idea of individual parts of the body, represented in the mind, its personalized component; d) attitude to their appearance; e) self-relation to the body in the process of self-identification.Accordingly, the problem of self-esteem of adolescent girls is considered in the context of the ability to self-reflection (self-analysis) of their own physicality, anticipation of its consequences; ability to evaluate and correlate their physical characteristics with social requirements.The theoretical model of the image of the physical self of girls of early adolescence, developed by the author of the dissertation, which is based on genetic, systemic, holistic, and personal-integrative approach, is offered. The author's theoretical model of the image of the physical self contains the following components: somato-constitutional, functional, cognitive, metaphorical, socio-perceptual, personified, and subjective, which provides self-identification.The specific functions of the image of the physical self are determined in accordance with the main self-functions: aggression, anxiety / fear, external delineation of the self, internal delimitation of the self, narcissism, and sexuality. The constructive function of separation of the physical self from the external world and its adaptive function are analyzed.Empirically, indicators of the sovereignty of girls' personal space in relation to the perception of their own body, their own territory, personal belongings (artifacts), time regime, social ties, and tastes / preferences (values) were revealed. The concept of sovereignty of the physical self is substantiated, which generalizes the range of problems of somatic well-being, deprivation, experiencing physical discomfort. The dependence of the physical self on the functioning of the boundaries of the self, in particular the following functions, has been established: impermeable, permeable, absorbing, giving, restraining, calm neutral. It is proved that the image of the physical self-functions as a sovereign formation in the space of interaction with others, the representative of the self.It is confirmed that the formation of ideas about their appearance and awareness of its aesthetic effect and social impact is one of the regulators of behaviour, which is manifested in the self-presentation of the individual. Self-presentation of personality is primarily based on the presentation of appearance and reflects the value of the body in accordance with existing socio-cultural standards. Thus, the cultural and psychological content of the phenomenon of self-presentation of appearance and physical self is determined.Scientific research and achievements are covered in three sections of the dissertation.