У дисертації досліджено проблему виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра.На підставі огляду психолого-педагогічної наукової літератури та аналізу проблеми взаємодії школи та сім'ї у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях визначено, що взаємодія вчителя й батьків важлива на всіх етапах навчання дитини, однак особливого значення вона набуває в початковій школі. З'ясовано, що проблема взаємодії школи та сім'ї завжди привертала увагу дослідників та є актуальною для наукового дискурсу сьогодні. З'ясовано зміст базових понять дослідження «виховання майбутніх учителів початкової школи», «відповідальне ставлення», «взаємодія учителя початкової школи з сім'єю молодшого школяра»; визначено ключове поняття дослідження «виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра» як ціннісно спрямований системоутворювальний процес формування професійно значущої якості, що виявляється в усвідомленні ролі і значення власної поведінки, суджень, педагогічної діяльності через призму відповідального ставлення до взаємодії із сім'єю молодшого школяра.Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-логічну модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, упровадження якої спрямоване на підвищення рівня сформованості у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра за виокремленими компонентами: мотиваційним (включає спонукальні чинники, спрямовані на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості майбутнього вчителя початкової школи, професійну спрямованість на успішне здійснення освітньої роботи, внутрішню мотивацію щодо організації спільної виховної роботи з сім'єю молодшого школяра, умотивованість до відповідальної поведінки та саморозвитку); когнітивним (передбачає системну інтелектуальну наповненість психолого-педагогічних, науково-методичних знань здобувачів вищої освіти щодо важливості взаємодії школи та сім'ї, формування у майбутніх учителів відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); діяльнісним (уміщує форми, методи та засоби роботи, які допоможуть у теоретичній і практичній спроможності майбутнього вчителя початкової школи відповідально ставитися до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); рефлексивним (відображає показники сформованості відповідального ставлення у майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, передбачає їх оцінювання та самооцінювання).Виокремлено критерії сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра та їх показники: ціннісно-мотиваційний (мотиваційно-ціннісні орієнтації особистості; умотивованість до відповідальної поведінки та саморозвитку; прагнення до творчої та професійної самореалізації й самовдосконалення); знаннєво-креативний (системна інтелектуальна наповненість фахових знань про зміст, мету, специфіку, функції та форми взаємодії школи та сім'ї; розвиненість у майбутніх учителів професійно-педагогічного, креативного мислення, свідомості, відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); комунікативно-діяльнісний (застосування здобутих знань на практиці; реалізація організаторських та виховних здібностей майбутніх учителів початкової школи в процесі педагогічної практики; здатність майбутніх учителів до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); аналітико-оцінний (самооцінювання здатності до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, контроль процесу її досягнення; самоаналіз професійної діяльності; прогнозування шляхів та засобів підвищення виховної роботи в означеному напрямі). Доведено, що динаміка сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра виявлятиметься у трансформації рівнів (від репродуктивного до творчого). Із метою більш чіткого простеження позитивної динаміки рівнів сформованості досліджуваного явища в майбутніх учителів початкової школи розроблено їх змістові характеристики за визначеними критеріями й показниками. Експериментально підтверджено, що розроблена структурно-логічна модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра сприяє підвищенню рівня сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра. Практична значущість дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні апробованої та експериментально перевіреної структурно-логічної моделі системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра та в упровадженні в освітній процес педагогічного закладу вищої освіти спецкурсу «Методика організації спільної виховної роботи з сім'єю молодшого школяра».^UAfter analysing psychological-pedagogical works and the issue of school-family interaction in domestic and foreign research, it is determined that teacher-parent interactions are crucial at all stages of a child's education, but they are especially important in primary school. The issue of school-family interaction has always been in research focus and is relevant to scientific discourse today. The content of the basic research concepts "training future primary school teachers", "responsible attitude", "interaction of a primary school teacher with the family of a primary school student" is clarified. The key research concept "training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students" is a value-oriented system-forming process of developing a professionally significant quality, by understanding a role and importance of their own behavior, judgments, pedagogical activities through the prism of a responsible attitude to interaction with the family of a primary school student.The structural-logical model of the system of training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students is theoretically substantiated, developed and experimentally tested. Its introduction is aimed at increasing the level of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students. The following components are determined: the motivational component (includes motivating factors aimed at developing the value-motivational sphere of future primary school teachers, a professional focus on successful implementation of educational work, internal motivation to organize educational work together with families of primary school students); the cognitive component (involves forming a system of socio-pedagogical, psychological-pedagogical and methodological knowledge of interacting with families of primary school students); the activity component (contains forms, methods and means of work that will theoretically and practically help future primary school teachers to interact with families of primary school students); the reflexive component (reflects the indicators of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students, provides for evaluation and self-evaluation).The criteria for a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students and their indicators are singled out: value-motivational (motivational-value orientations of the individual; motivation for responsible behavior and self-development; willingness to creative and professional self-realization); knowledge-creative (systemic intellectual content of professional knowledge about the content, purpose, specifics, functions and forms of interaction between school and family; developing professional-pedagogical, creative thinking, consciousness, a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students); communicative-activity (practically applying the acquired knowledge; realizing organizational and educational abilities of future primary school teachers in the process of pedagogical practical training; ability of future teachers to interact with families of primary school students); analytical-evaluative (self-assessing the ability to interact with families of primary school students, controlling the process of its achievement; self-analysing professional activity; forecasting ways and means of improving educational work in this area).It is proved that the dynamics of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students will be shown in levels transformation (from reproductive to creative). In order to trace the positive dynamics of the levels of a formed responsible attitude of future primary school teachers, the content characteristics have been developed according to certain criteria and indicators.It is experimentally proved that the developed structural-logical model of the system of training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students helps to increase the level of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students.The practical significance of the research is in theoretically substantiating the structural-logical model of the system of training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students, which is tested and experimentally proven, and in introducing the special course “Methods of organizing common education work with the family of a primary school student” into the educational process of pedagogical institutions of higher education.

У даній роботі представлено дослідження впливу неформальних інститутів у процесі формування регіональних ідентичностей Донбасу. Актуальність даного дослідження полягає передусім в акценті на значенні в широкому сенсі культурної складової ідентичності, яка дає можливість більш переконливо пояснити процес формування та реформування політичних інститутів через вплив певного когнітивного набору (у нашому кейсі – через прояви регіональних самоідентифікацій мешканців Донбасу) на стратегії вибору і дії індивідів в умовах сучасного українського політичного процесу. Оскільки формальні політичні інститути в Україні є недостатньо дієспроможними, особливий дослідницький інтерес становить аналіз неформальних практик в якості важливих стійких компонентів, що системно відтворюються в рамках ідентичностей, а також визначення характеру взаємодії неформальних практик із формальними інститутами. Вивчення феномену регіональних ідентичностей Донбасу є також надзвичайно актуальним практичним завданням в умовах збройного російсько-українського протистояння. Наукова новизна отриманих результатів полягає у здійснені комплексного дослідження формування регіональних ідентичностей Донбасу крізь інституційно-ціннісну призму аналізу, на основі якого розроблено карту рекомендацій для вироблення політик для ефективного реформування та побудови дієвих демократичних інститутів, а також політик у сфері миробудування та реінтеграції.Отримані результати, які відзначаються науковою новизною, конкретизуються у таких положеннях. Вперше запропоновано та обґрунтовано поняття інституційної інтертекстуальності в якості організаційного принципу неформальних інститутів, що дозволяє концептуалізувати апріорну передзаданність цього феномену, яка заздалегідь обмежує і передбачає специфіку неформальних інститутів, які виникатимуть у конкретному суспільстві. Запропоновано та обґрунтовано інституційно-ціннісний підхід до дослідження феномена ідентичності, який передбачає аналіз неформальних практик та ціннісних установок. Комплексно досліджено взаємозв'язок та взаємовплив неформальних інститутів, цінностей та ідентичності на кейсі регіональних ідентичностей Донбасу.Удосконалено класифікацію типів ідентичності, концептуалізацію та визначення поняття неформальні інститути через введення категорії ідентичності. Дістали подальшого розвитку застосування концепції габітусу П. Бурдьє, яка лягла в основу розробки інституційно-ціннісного підходу до дослідження феномена ідентичності. Також дістали подальшого розвитку застосування концепції територіального простору та простору приналежності С. Рокана та Д. Урвіна. Регіональну ідентичність Донбасу проаналізовано як «переважно територіальний простір, але з сильними ознаками простору приналежності». Продемонстровано, що в рамках інформаційних дискурсів та наративів гібридного україно-російського протистояння, російська пропаганда представляє регіональну ідентичність Донбасу як «переважно простір приналежності». На основі класифікації неформальних інститутів, запропонованої О. Стойко, а також класифікації методів дослідження територіальної ідентичності Я. Олійник та О. Гнатюк, розроблено принципи дослідження ідентичності через вивчення неформальних інститутів.Досліджено прояви регіональних ідентичностей Донбасу на інституційно-ціннісному рівні. Вивчено практичне значення та функції регіональних ідентичностей Донбасу в умовах російсько-українського збройного протистояння. Проаналізовано, яким чином принцип взаємовиключення «чи вони – чи ми» був взятий за основу російською пропагандою для характеристики політики України, створення наративу «протистояння регіональної спільноти решті України», коли через реанімацію та оновлення численних радянських міфів та міфологем був створений образ сепаратистського Донбасу. Здійснено порівняльний аналіз досліджень регіональних ідентичностей Донбасу проведених протягом 2014-2021 років та визначено основні тенденції розвитку та/або трансформації регіональних ідентичностей Донбасу 2014-2021 років. Доведено, що дослідження змін ідентичностей в умовах війни надзвичайно важливе як для розуміння кроків миробудування, так і для розробки стратегії державного розвитку після закінчення збройного конфлікту. Розроблено комплексні рекомендації для вироблення політик у сфері миробудування та реінтеграції на основні концепцій онтологічної безпеки Е. Гідденса та інклюзивної громадянської ідентичності, а також з урахуванням інституційно-ціннісних особливостей регіональних ідентичностей Донбасу. Загальні рекомендації полягають в необхідності приділяти значну увагу ціннісному компоненту в рамках культурної та інформаційної політики, а також працювати над встановленням та забезпеченням постійного діалогу між українською владою та населенням.^UThis thesis presents a study of the influence of informal institutions in the process of formation of regional identities in Donbas. The relevance of this study lies primarily in the emphasis on the meaning in a broad sense of the cultural component of identity, which provides a more convincing explanation of the political institutions' formation and transformation processes through the influence of a certain cognitive set (in our case – through regional self-identification of Donbas citizens) on the strategies of choice and action of individuals in the modern Ukrainian political process. Since formal political institutions in Ukraine are ineffective, the analysis of informal practices as important sustainable components that are systematically reproduced within identities as well as determining the nature of the interaction of informal practices with formal institutions are of particular interest. The study of the regional identities of Donbas phenomenon is also an extremely important practical task in the context of the armed Russian-Ukrainian confrontation. The scientific novelty of the obtained results lies a comprehensive study of the formation of regional identities of Donbas through the institutional-value prism of analysis, based on which a map of recommendations for policy development for effective reforms' implementation and democratic institutions building, as well as policies in peacebuilding and reintegration is developed.The obtained results, which are marked by scientific novelty, are specified in the following provisions. For the first time, the concept of institutional intertextuality was proposed and substantiated as an organizational principle of informal institutions, which allows to conceptualize the a priori predetermination of this phenomenon, which limits and predicts the specifics of informal institutions that emerge in a particular society. The institutional-value approach to the study of the phenomenon of identity, which involves the analysis of informal practices and values, is proposed and substantiated. The interrelationship and interaction of informal institutions, values and identity on the case of regional identities of Donbas are comprehensively studied.The classification of identity types, conceptualization and definition of informal institutions through the introduction of the category of identity are improved. The application of P. Bourdieu's concept of habitus, which formed the basis for the development of an institutional-value approach to the study of the identity phenomenon, was further developed. The application of the concepts of territorial space and the space of belonging of S. Rokan and D. Urwin were also further developed. The regional identity of Donbas was analyzed as «mostly territorial space, but with strong signs of belonging space». It has been shown that within the information discourses and narratives of the hybrid Ukrainian-Russian confrontation, Russian propaganda presents the regional identity of Donbas as «mostly a space of belonging». Based on the classification of informal institutions proposed by O. Stoyko, as well as the classification of research methods of territorial identity Y. Oliynyk and O. Hnatiuk, the principles of research of identity through the study of informal institutions are developed.Manifestations of regional identities of Donbas at the institutional and value levels are studied. The practical significance and functions of regional identities of Donbas under the conditions of Russian-Ukrainian armed confrontation are studied. It is analyzed how the principle of mutual exclusion «either they or we» was taken as a basis by Russian propaganda to characterize Ukraine's policy, creating a narrative «opposition of the regional community to the rest of Ukraine», when through the resuscitation and renewal of numerous Soviet myths and mythologists image of separatist Donbas was created. The comparative analysis of regional identities of Donbas studies carried out during 2014-2021 is done and the basic tendencies of development and/or transformation of regional identities of Donbas during 2014-2021 years are defined. It is proved that the study of identity's changes in the conditions of war is extremely important both for understanding the steps of peacebuilding and for developing a strategy for state development after the end of the armed conflict. Comprehensive recommendations for the development of policies in the field of peacebuilding and reintegration on the basic concepts of ontological security of E. Giddens and inclusive civic identity, as well as taking into account the institutional and value characteristics of regional identities of Donbas are provided. The general recommendations lie in the need to pay considerable attention to the value component in the framework of cultural and information policy, as well as to work on establishing and ensuring a permanent dialogue between the Ukrainian authorities and the population.