Концепція парадигмальності Джона Урі зосереджена на дослідженні мобільності – ключової складової сучасного глобалізаційного світу, яка відображає його рухомість, мінливість та динамічність. Дослідження Урі вплинули на формування “мобільного повороту” в соціальних та гуманітарних науках. Філософія мобільностей Джона Урі стала логічним розвитком філософії процесизму та філософії руху ХХ століття та спричинила трансформацію у європейській науковій традиції доби Постмодерну. Завдяки цьому філософія відкрила для себе нові напрями досліджень, пов’язані з рухом, швидкістю, пришвидшенням, плинністю та іншими динамічними процесами. Все це дозволило філософії проводити аналіз соціального та культурного світу, що змінюється, охоплюючи однією теорією як рух, так і розвиток технічного прогресу й екологічних змін.Метою дисертації було філософське дослідження мобільної парадигми Джона Урі та її впливу на розвиток сучасної філософії. Для досягнення поставленої мети, були сформовані наступні завдання:1) дослідити поняття парадигмальності у постмодерній філософії Дж. Урі, концептуальні засади та передумови її розвитку;2) розглянути поняття “мобільностей”, їх форм і видів;3) класифікувати парадигмальні виміри філософії руху ХХ – ХХІ століття і визначити в них місце філософії мобільностей Дж. Урі;4) дослідити історико-філософські витоки парадигми процесизму та еволюційно-прогресивної парадигми в контексті їх впливу на концепцію Джона Урі;5) визначити взаємозв’язок між класичною соціально-філософською парадигмою мобільностей та концепцією Урі;6) дослідити поняття “швидкості” та “плинності” у трансформативному вимірі парадигми мобільностей та визначити їх антагоністів у непроцесуальних філософських концепціях ХХІ століття;7) сформувати відношення філософії мобільностей та філософії місця;8) дослідити дискурси щодо розвитку парадигми мобільностей Дж. Урі у філософії ХХІ століття.Об’єкт: система мобільностей в постмодерній концепції Дж. Урі.Предмет: історико-філософська генеза парадигмальної концепції мобільностей Джона Урі.Методологія дисертації включала такі методи: методи історикофілософського аналізу, компаративний метод, аналіз статистичних даних, метод відкритого дослідження, методи термінологічного аналізу та ретроспективного аналізу ідей, метод інтердисциплінарного аналізу, метод контекстуального аналізу.^UJohn Urry’s concept of paradigmality explores the aspect of mobility, a key component of the modern globalized world. Urry’s research played a significant role in the formation of the “mobile turn” in the social sciences and humanities at the end of the last century. John Urry’s philosophy of mobilities became a logical development of the philosophy of processism and the philosophy of movement of the 20th century and triggered a transformation in the European scientific tradition in the postmodern era. Thanks to this, philosophy opened up new areas of research related to movement, speed, acceleration, fluidity, and other dynamic processes. All this allowed philosophy to conduct an analysis of the changing social and cultural world, covering both the movement and the development of technological progress and environmental changes. The goal of the dissertation was a philosophical study of John Urry’s mobile paradigm and its influence on the development of modern philosophy. The author aimed to investigate the concept of paradigm in postmodern philosophy as developed by J. Urry, including its conceptual foundations and prerequisites. The concept of mobilities, in its various modern forms and types, was thoroughly examined. The author provided numerous examples of different mobilities worldwide, ranging from the phenomenon of “spooglers” and retirees' migration to the South, to contemporary military mobility and issues related to mobility justice during the COVID-19 pandemic. To achieve this, open sources of information were analyzed, including various statistical data, scientific articles, reports, videos, online conferences, media articles, etc. Additionally, the evolution of the term “mobility” was studied.