Нині демократичні суспільства стикаються з низкою глобальних викликів, одним із яких є поширення популістських рухів та ідеології популізму в цілому. Причому зазначені проблеми характерні для всіх демократичних країн – незалежно від ступеня розвитку політичної системи, її національних особливостей, ефективності функціонування системи парламентаризму тощо. Великий «вибух» популізму початку ХХІ століття актуалізував проблему ефективності представницьких демократій в цілому тапредставницького правління зокрема, їх здатності реагувати на зміни, що відбуваються всередині громадянського суспільства, а також ступеня адаптивності політичних інститутів, спроможних враховувати нові запити та, паралельно, зберегти традиційні механізми узгодження інтересів в суспільстві.У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування феномену популізму у контексті історії, ідеології, технології, аналізу особливостей його застосування у сучасному політичному дискурсі та специфіки його функціонування у політичній системі України.Обґрунтовано теоретичні засади політичного популізму у контексті сучасного політичного дискурсу, що включають: уточнені дефініції, типи, цілі, передумови, результати, етапи, класифікацію, методи, технології; базові концепти в ідеологіях лібералізму, соціалізму, націоналізму; напрями зменшення негативного впливу політичного популізму під час виборів в Україні, що ґрунтуються на міжнародному досвіді та їх застосування з метою утвердження демократичних цінностей у сфері політичного управління.^UToday, democratic societies face a number of global challenges, one of which is the spread of populist movements and the ideology of populism in general. Moreover, these problems are characteristic of all democratic countries, regardless of the degree of development of the political system, its national characteristics, the effectiveness of the functioning of the parliamentarism system, etc. The big"explosion" of populism at the beginning of the 21st century actualized the problem of the effectiveness of representative democracies in general and representative government in particular, their ability to respond to changes occurring within civilsociety, as well as the degree of adaptability of political institutions capable of taking into account new requests and, in parallel, preserving traditional mechanisms coordination of interests in society.The dissertation provides a scientific and theoretical justification of the phenomenon of populism in the context of history, ideology, technology, analysis of the features of its application in modern political discourse and the specifics of its functioning in the political system of Ukraine.The theoretical foundations of political populism in the context of modern political discourse are substantiated, including: clarified definitions, types, goals, prerequisites, results, stages, classification, methods, technologies; basic concepts in the ideologies of liberalism, socialism, nationalism; directions for reducing the negative impact of political populism during elections in Ukraine, based oninternational experience and their application for the purpose of establishing democratic values in the field of political governance.