Зазначено, що ярмарок - яскраве, самобутнє явище, яке характеризується специфічною звуковою культурою та структурно-композиційною драматургією і є однією з найпопулярніших тем у мистецтві, яка мала втілення у його різних видах - живопису, музиці, літературі, скульптурі, театральній драматургії. Традиція втілення ярмаркової образності в російській музиці існувала протягом майже двох з половиною сторіч, починаючи від популярних одноактних народно-побутових інтермедій, дивертисментів і водевілів кінця XVIII - початку XIX ст. Обгрунтовано певні тези, що дозволяють "відкоригувати" стереотипний погляд на ярмарок як на суто прагматичний грошово-економічний захід і розглянути його у різних аспектах. Запропоновано думку, що ярмарок - синкретичне дійство, яке грунтується на торгово-трудовому та розважальному аспектах. Аргументовано тезу, що ярмарок є обрядово-ритуалізованим "святом карнавального типу" (М. Бахтін), на підставі порівняльного аналізу карнавалу та ярмарку, який дозволяє визначити спільні та відмінні особливості зовнішнього та типологічного параметрів цих явищ. Зауважено, що за певної подібності до карнавалу, ярмарок є самостійним культурним артефактом зі специфічними, іманентними властивостями. Розглянуто звуковий світ ярмарку й описано кожну сферу його трикомпонентної звукової структури - шумову, музичну та проспівано-лексичну. Кожна звукосфера "дешифрується" у контексті ритуально-знакової карнавалізованої природи ярмаркового дійства. Аргументацію висновків здійснено на конкретних музичних зразках. На прикладі ярмаркових сцен творів В. Пашкевча, О. Сєрова, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, І. Стравинського визначено сутнісні особливості (структурні, композиційні, драматургічні) музичного прочитання ярмарку кожним композитором. Висвітлено картину засвоєння "ярмаркового інструментарію" та розглянуто спадкоємність у розкритті різних сторін ярмаркового дійства у процесі розвитку російського професійного музичного мистецтва.

  Скачати повний текст