Виявлено, що соціальні уявлення про цінність "обдарованості" визначають діяльність педагога й учнівську поведінку. На підставі результатів спостережень і опитувань педагогів у всіх колективах були "обдаровані" учні, однак реалізація діяльності таких дітей була істотно відмінною. Це засвідчило загальність поняття "обдарованість" і його визначеність структурно-ієрархічними характеристиками класного колективу та соціокультурними експектаціями педагогів і учнів. З'ясовано, що педагогічний процес, у якому не враховано необхідність прояву "обдарованості" учня, взаємопов'язаний з конфліктами. Одним з конфліктогенних чинників є суперечність між загальними вимогами організації педагогічного процесу й уявленнями про необхідність проявлення обдарованості в освітньому процесі. Зазначено, що школа вимагає "обдарованості", однак вона створює умови, які блокують цю особистісну якість. Таким чином, соціальні експектації виявляються фрустрованими. Констатовано: учні, щодо яких висуваються вимоги виявляти "обдарованість", стикаються з істотним тиском. Вимоги й очікування педагогів і класних колективів ніколи не бувають реалізованими, що зумовлює дезадаптацію обдарованих дітей. З'ясовано, що творча діяльність є адекватною формою відносин між учителями й обдарованими учнями, оскільки уможливлює розкриття здібностей і проявлення особистісних рис обдарованих учнів. Експериментально доведено, що тренінг творчого потенціалу вчителя позитивно позначається на роботі з обдарованими дітьми.

  Скачати повний текст