Вивчено роль лізосомних цистеїнових катепсинів у деградації білків за канцерогенезу. Установлено, що у випадку пухлинної транформації тканин (нервової та ендокринної) відбуваються порушення функціонального стану лізосом, які мають прояв у збільшенні активності та змінах внутрішньоклітинної компартменталізації цистеїнових катепсинів B, L і H. Розроблено схему виділення та очищення термостабільних ендогенних білкових інгібіторів цистеїнових катепсинів з тканин головного мозку без новоутворень і гліобластоми людини. Установлено відмінності у фізико-хімічних властивостях інгібіторів, їх здатності пригнічувати активність цистеїнових катепсинів. Показано, що катепсини B, L і H гідролізують фібронектин, зокрема за присутності ендогенного інгібітору, та сприяють утворенню фрагментів у широкому діапазоні молекулярних мас. Досліджено фізико-хімічні властивості цистеїнових катепсинів, виділених і очищених з папілярної та фолікулярної карцином щитовидної залози (ЩЗ) людини. Установлено, що гідроліз тиреоглобуліну катепсинами змінюється за канцерогенезу ЩЗ. Показано можливість використання показника рівня активності цистеїнових катепсинів у плазмі крові хворих для моніторингу перебігу захворювання. З використанням експериментальної моделі післяопераційного соматогенного болю у щурів досліджено участь цистеїнових катепсинів у алгічній системі мозку. Установлено, що введення металотіонеїнів моделює ферментативну активність катепсинів. З урахуванням результатів дослідження зроблено висновок щодо можливості розгляду цистеїнових катепсинів як додаткових показників оцінки агресивності та спрямованості перебігу патологічних станів.

  Скачати повний текст