У дослідженні комплексно висвітлено процес діяльності державних органів влади упродовж листопада 1918 – листопада 1920 рр. щодо матеріально-технічного забезпечення Збройних сил УНР у період воєнного протиборства на території Наддніпрянської України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі залучених нових архівних джерел, матеріалів особистого походження та часописів, історичної літератури вперше комплексно досліджено і доведено значення якісного забезпечення урядом УНР потреб військовослужбовців, які захищали територіальну цілісність держави на фронті; використано багатий і різноманітний методологічний інструментарій, що сприяло класифікації джерельної бази, аналітичному та критичному осмисленню історичної інформації для достовірної реконструкції представлених у роботі фактів; визначено особливості діяльності державного апарату постачання в процесі семи його реорганізацій, спричинених: 1) перемогою антигетьманського повстання і встановленням влади Директорії УНР; 2) відступом армії зі столиці та зменшенням підконтрольної державі території; 3) перебазуванням дивізій на територію Поділля в червні 1919 р.; 4) урядовою реформою 29 вересня 1919 р.; 5) відновленням боєздатності збройних сил у січні – червні 1920 р. та відступом союзницьких військ на територію Східної Галичини; 6) переходом Дієвої армії УНР на відвойовану територію Наддніпрянщини восени 1920 р. і початком польсько-радянського перемир’я. У всіх часових відтинках відтворено та пояснено особливості реалізації кожної ланки матеріального забезпечення, визначено як позитивні, так і негативні тенденції. Звернено увагу на те, що міжнародне становище безпосередньо впливало на продуктивність державних інститутів влади в 1919 – 1920 рр. Практичне значення роботи полягає у можливостях застосування отриманих наукових результатів для національно-патріотичного виховання учнів та студентів, особового складу Збройних Сил України, написання наукових історичних робіт, присвячених Українській революції 1917–1921 рр., та розроблення посібників з військової історії.Перший розділ дисертації присвячено огляду та аналізу історіографії, джерельної бази та характеристиці теоретико-методологічних засад роботи. У другому розділі поетапно досліджено заходи Директорії УНР у забезпеченні війська озброєнням, продовольством та спорядженням упродовж листопада 1918 – листопада 1919 рр. У третьому розділі увагу зосереджено на дослідженні забезпечення військових частин, які комплектувалися з дозволу Польської Республіки на території Поділля і стали основою для відродження Збройних Сил УНР. У четвертому розділі досліджено розбудовану урядом медико-санітарну систему лікування хворих і поранених українських військовослужбовців у районі бойових дій на їхніх різних етапах та в тилу. Отже, у дисертації проаналізовано основні ланки матеріального постачання Дієвої армії УНР, ініційованого державними інститутами влади для забезпечення боєздатності в період антигетьманського повстання, а потім у війні проти ворогів, які посягали на територіальну цілісність країни. Обґрунтовано думку про неготовність уряду протистояти викликам часу в умовах втрати стабільного центру для прийняття рішень, основних запасів майна (в основному зброї), блокади Антанти, економічної катастрофи та пандемії. Натомість у час польсько-українсько-радянської війни ключовою проблемою, що обмежувала воєнні дії, стала хронічна нестача набоїв, яка зрештою і визначила перебіг збройної боротьби.^UThe research comprehensively covers the activities of the state authorities during November 1918 – November 1920 as to the material and technical support of the Armed Forces of the Ukrainian People's Republic during the period of military confrontation on the territory of Trans-Dnieper Ukraine. The scientific novelty of the research is based on the new archival sources, materials in our personal possession and periodicals, historical literature, for the first time the importance of quality provision by the government of the Ukrainian People's Republic of the needs of servicemen who defended the territorial integrity of the state at the front is comprehensively researched and proved. A powerful and diverse methodological toolkit is used, which contributs to the classification of the source base, analytical and critical understanding of historical information to reliably reconstruct the facts presented in the work; the peculiarities of the activity of the state supply apparatus in the process of its seven reorganizations caused by: the victory of the anti-hetman uprising and the establishment of the power of the Directorate of the Ukrainian People's Republic are determined; the retreat of the army from the capital and the reduction of the territory controlled by the state; redeployment of divisions to the territory of Podillia in June 1919; government reform on September 29, 1919; the restoration of combat capability of the armed forces in January–June 1920 and the retreat of allied troops to the territory of Eastern Galicia; the transition of the Active Army of the Ukrainian People's Republic to the recaptured territory of the Dnipro region in the fall of 1920 and the beginning of the Polish-Soviet armistice. In all time periods, the peculiarities of the implementation of each link of material support are reproduced and explained, both positive and negative trends are identified. Attention is drawn to the fact that the international situation directly influenced the effectiveness of the state power institutions s in 1919–1920.The practical significance of the work lies in the possibilities of applying the obtained research findings for the national-patriotic education of school pupils and college students, the personnel of the Armed Forces of Ukraine, it facilitates the writing of scientific historical works dedicated to the Ukrainian Revolution of 1917–1921, and the development of manuals on military history.The first chapter of the dissertation is devoted to the review and analysis of the historiography, the source base and the characteristics of the theoretical and methodological foundations of the work. In the second chapter, the actions of the Directorate of the Ukrainian People's Republic in providing the army with ammunition, food and equipment during November 1918 – November 1919 are investigated step by step.In the third chapter, attention is focused on the study of the provision of military units, which were equipped with the permission of the Republic of Poland on the territory of Podillia and became the basis for the revival of the Armed Forces of the Ukrainian People's Republic. The fourth chapter examines the medical and sanitary system developed by the government for the treatment of sick and wounded Ukrainian servicemen in the area of hostilities at their various stages and in the rear. Thus, the dissertation analyzes the main links of the material supply of the Active Army of the Ukrainian People's Republic, initiated by state institutions of power to ensure combat capability during the anti-Hetman uprising, and then in the war against enemies who encroached on the territorial integrity of the country. The opinion about the unpreparedness of the government to face the challenges of the time in the conditions of the loss of a stable decision-making center, the main stockpiles of property (mainly weapons), the Entente blockade, the economic disaster and the pandemic is substantiated.Instead, during the Polish-Ukrainian-Soviet war, the chronic shortage of ammunition became the key problem limiting military operations, which ultimately determined the course of the armed struggle.