Досліджено вплив генотипу та чинників негенетичної природи на здатність до регенерації в культурі недостиглих зародків і пиляків ячменю. Запропоновано шляхи експериментального підвищення регенераційної здатності. Вивчено морфогенетичні процеси в культурі недостиглих зародків. За даних умов культивування недостиглих зародків основним джерелом морфогенезу та регенерації використано меристеми експлантів. Встановлено, що здатність до регенерації контролюється адитивно-домінантною генетичною системою з переважанням ефектів наддомінування. Виявлено високу позитивну кореляцію між регенераційною здатністю в культурі недостиглих зародків та здатністю до кущіння рослин за польових умов, висотою головного пагона та колоса. Показано вплив мутації фуркатності, що асоціюється з дуплікацією в гомеобокс-гені ячменю Hvknox3, на частоту регенерації в культурі недостиглих зародків та польові характеристики рослин ячменю. Проведено скринінг сортів ячменю місцевої селекції за здатністю до гаплопродукції в культурі пиляків. Зазначено, що сорт Одеський 100 характеризується найбільшою частотою індукції новоутворень та регенерації рослин. Виявлено високу позитивну коряцію між цими ознаками. Співвідношення альбіноси/зелені регенеранти складало в середньому 2 : 1.

  Скачати повний текст