Визначено зміст, основні форми та художньо-етичні функції категорій "добро", "зло" та досліджено духовність дійових осіб у драматургії В.Винниченка. Проаналізовано перехід дійових осіб п'єс і драматурга від особистісних і соціальних позицій щодо розуміння та тлумачення добра, зла та духовності до загальнолюдських, досліджено їх етико-духовну еволюцію. Запропоновано нову періодизацію драматургічної творчості В.Винниченка на підставі визначення ролі добра та зла у творах письменника. Охарактеризовано основні етапи його творчої діяльності. З'ясовано, що на першому етапі (1909 - 1916 рр.) домінують відвертий натуралістично-соціологічний тип мислення та протистояння ослабленої "старої" моралі й етики з іще непевними "новими їх варіантами", а звернення дійових осіб і автора до найглибшлих основ загальнолюдських цінностей лише зароджується. Встановлено, що на другому етапі (1918 - 1830 рр.) творчості В.Винниченка повністю домінують постійні та глибокі пошуки дійовими особами й автором національних, загальносуспільних і загальнолюдських інтерпретацій добра та зла, зло- та добротворень. Доведено, що другий період творчості В.Винниченка характеризується значним ускладненням способів вираження змісту, форм і функцій даних цінностей у житті особи, громади або соціуму, суспільства та людства.

  Скачати повний текст