Предмет дослідження – особистісна детермінація рефлексивної компетентності психолога. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких завдань та забезпечення об'єктивності дослідження в роботі використана низкаметодів: теоретичні методи – теоретичний аналіз джерел, системно-структурний аналіз та інтерпретація отриманих даних; емпіричні методи – методи спостереження, моделювання, аналізу результатів діяльності, психодіагностичні методики. Для встановлення особливостей актуального стану розвитку рефлексивності та її особистісної детермінації використано: опитувальник «Диференціальний тип рефлексії» Д.Леонтьєва; шкалу «Психологічної розумності» Конте; Методику граничних сенсів; шкалу толерантності до невизначеності МакЛейна; опитувальник «Контроль за дією» Куль; опитувальник метакогнітивної включеності в діяльність (Г. Шроу, Р. Деннісон) (Metacognitive Awareness Inventory - МАI); шкалу базових переконань -WAS (Ронні Янов-Бульман); методику «Метакогнітивні властивості особистості» (Д.Еверсон); опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності; методику «Діагностика структури сигнальних систем» (Е. Зеєр). Для визначення професійно-обумовлених чинників рефлексивної компетентності психологів використано: методику вивчення професійної ідентичності (Л.Шнейдер); опитувальник імпліцитних теорій і цілей навчання Двек. Методи математичної статистики: F-критерій; факторний аналіз; множинне лінійне моделювання; кореляційний аналіз. Статистична обробкаданих здійснювалась за допомогою комп'ютерного забезпечення SPSS для Windows (версія 22.0). Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше концептуалізовано проблематику вивчення різних видів рефлексії: системної, інтроспекції, квазірефлексії в контексті феноменології метапізнання, метакогнітивної включеності в діяльність, системи базисних переконань особистості, толерантності / інтолерантності до нереалістичного досвіду(позаекспірієнціальна феноменологія рефлексії), здатності вербалізації та опредметнення переживань особистості; співвіднесено емпіричні кореляти рефлексивної компетентності психолога з парадигмальністю щодо сприйняттяімпліцитних теорій і цілей навчання, актуальним станом розвитку професійної ідентичності; розроблено моделі рефлексивної компетентності психологів в залежності від первинної професійної кваліфікації, здійснено їх порівняльний аналіз; визначено предиктори та ефектори рефлексивної компетентності психологів; уточнено: зміст формально-динамічної обумовленості рефлексивних здібностей особистості, парадигматичного та імпліцитного рівня рефлексивної компетентності фахівця; концепт розвитку рефлексивної компетентності майбутніх психологів через усвідомлення методологічної тріади «ідея рефлексивної взаємодії - рефлексивного аналізу - критичного рефлексивного сумніву»; дістали подальшого розвитку уявлення про: супервізійну практику фахівців з соціально-поведінкових наук; предикацію первинної професійної кваліфікації та її впливу на становлення рефлексивної компетентності психолога. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, щорозроблені моделі рефлексивної компетентності психологів на рівні предикторів та ефекторів можуть бути використані в програмах підвищення кваліфікації психологів, фахівців з психічного здоров'я. Рекомендації щодо організаціїсупервізійної практики як рефлексивної, експертної, фасилітативної та управлінської технології можуть впроваджуватися у викладанні курсів «Психологічне консультування», «Психокорекція та психотерапія».^UThe subject of research is the personal determination of the reflexive competence of a psychologist. Research methods. In order to solve the research tasks and ensure the objectivity of the research in the work used a numbermethods: theoretical methods - theoretical analysis of sources, system-structural analysis and interpretation of the obtained data; empirical methods - methods of observation, modeling, analysis of performance, psychodiagnostic techniques. To establish the features of the current state of development of reflexivity and its personal determination used: questionnaire "Differential type of reflection" D. Leontiev; Conte's Psychological Intelligence Scale; Methodology of extreme meanings; McLain's tolerance scale for uncertainty; Questionnaire "Control of action" Kul; Metacognitive Awareness Inventory (MAI); scale of basic beliefs -WAS (Ronnie Yanov-Bulman); method "Metacognitive properties of personality" (D. Everson); questionnaire of formal-dynamic properties of individuality; method "Diagnosis of the structure of signaling systems" (E. Zeyer). To determine the professionally conditioned factors of reflexive competence of psychologists used: methods of studying professional identity (L. Schneider); questionnaire of implicit theories and goals of teaching Dweck. Methods of mathematical statistics: F-criterion; factor analysis; multiple linear modeling; correlation analysis. Statistical processingdata was performed using SPSS computer software for Windows (version 22.0). The scientific novelty of the obtained results of the dissertation research is that for the first time the problems of studying different types of reflection are conceptualized: systemic, introspection, quasi-reflection in the context of phenomenology of metacognition, metacognitive involvement in activity, system of basic beliefs, intolerance / intolerance to intolerance.(extra-experiential phenomenology of reflection), the ability to verbalize and objectify the experiences of the individual; the empirical correlates of the reflexive competence of the psychologist are correlated with the paradigm of perceptionimplicit theories and goals of training, the current state of development of professional identity; models of reflexive competence of psychologists depending on primary professional qualification are developed, their comparative analysis is carried out; predictors and effectors of reflexive competence of psychologists are determined; specified: the content of the formal-dynamic conditionality of the reflexive abilities of the individual, the paradigmatic and implicit level of reflexive competence of the specialist; the concept of development of reflexive competence of future psychologists through awareness of the methodological triad "the idea of ​​reflexive interaction - reflexive analysis - critical reflexive doubt"; got further development of the idea of: supervisory practice of specialists in social and behavioral sciences; predication of primary professional qualification and its influence on the formation of reflexive competence of the psychologist. The practical significance of the results is thatdeveloped models of reflexive competence of psychologists at the level of predictors and effectors can be used in training programs for psychologists, mental health professionals. Recommendations for the organizationsupervisory practice as a reflective, expert, facilitative and managerial technology can be implemented in the teaching of courses "Psychological Counseling", "Psychocorrection and Psychotherapy".