Дисертацію присвячено поглибленню концептуально-теоретичних та розвитку науково-методичних положень, розробленню практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення реалізації експортного потенціалу підприємств деревообробної промисловості. Розглянуто теоретичні аспекти організаційно-економічного забезпечення реалізації експортного потенціалу промислового підприємства, узагальнено поняття «експортний потенціал підприємства»: як економічна категорія, що відображає сукупність основних засобів виробництва, запасів (виробничих, незавершеного виробництва, готової продукції, тощо), джерел ресурсів, які формують і використовують можливості розвитку підприємства, шляхом застосування якісного управління підприємством, для досягнення його визначеної мети; як економічний показник або комплекс показників, які надають кількісну оцінку експортному потенціалу, необхідну для здійснення управлінської діяльності підприємства. Проведено узагальнене дослідження сутності поняття організаційно-економічного забезпечення промислових підприємств, а також, в окремому порядку досліджено підходи до визначення терміну «управління», доповнено складові механізму та структуру організаційно-економічного забезпечення експортного потенціалу промислового підприємства. Визначено основні тенденції розвитку деревообробних підприємств України та проблемні аспекти їхньої діяльності: висока залежність сектору деревообробки від стану розвитку підприємств лісозаготівлі; недобросовісна конкуренція, зарегульованість ринку сировини та використання політико-правового положення при її розподілі; невирішеність питань ціноутворення на сировині ресурси; низький рівень рентабельності; висока частка експорту товарів первинної обробки; відсутність власних логістичних можливостей та експорту продукції у малих підприємств, яких функціонує більшість на ринку. Застосування методології таксономічного аналізу дозволило здійснити кількісний вимір різних за природою походження показників, у результаті дослідження було виявлено, що незважаючи на спеціалізацію досліджуваних підприємств, пов’язану із лісопильним та стругальним виробництвом та виробництвом виробів з деревини, вони володіють різним експортним потенціалом та можливостями його реалізації, що зумовлено їх різним організаційно-економічним забезпеченням. Здійснено аналіз чутливості експортного потенціалу до факторного впливу та визначено цільові фактори: зростання частки продукції з високою доданою вартістю та формування інтегрованих мережевих структур; керуючі фактори: рівень інноваційного розвитку, стан технологічної виробничої бази, наявність фінансово-інвестиційних ресурсів; фактори-індикатори: сировинне та кадрове забезпечення. Виявлено, що підприємства деревообробної промисловості повинні спрямувати зусилля на зростанні продукції з високою доданою вартістю (виробів вторинної обробки деревини) та формуванні регіональних інтегрованих структур. Змодельовано сценарії зміни всієї сукупності факторного впливу при умові зміни цільових факторів, які дозволяють формувати різні варіанти поведінки об’єкту в майбутньому під впливом факторів, які на нього впливають та виявляти умови сприяння і не сприяння обраній поведінці об’єкту. За допомогою використання методології імпульсного моделювання виявлено, що кожен сценарій характеризується різною швидкістю змін факторів, які впливають на експортний потенціал підприємства. За даними проведеного аналізу існуючих форм мережевих структур у деревообробній промисловості було розвинуто класифікаційні ознаки групування великих мереж ознаками типу договірних домовленостей (формалізовані, неформалізовані), організаційно-правової форми їх об'єднання (асоціація, громадська спілка, концерн, консорціум), рівнем активності (активні, малоактивні, неактивні). З метою економічно обґрунтованого вибору ядра великої мережевої структури проведено порівняльний аналіз ефективності діяльності підприємств лісозаготівлі, деревообробки та виробництва меблів та виявлено, що найвищою економічною результативністю володіють підприємства з оброблення деревини, які і мають становити ядро мережі. Результати кореляційно-регресійного аналізу підтвердили наявність щільного зв’язку між обсягами експорту, вартістю сировини та доданою вартістю у структурі вартості реалізованої продукції підприємства. Розроблені регресійні моделі є інструментом для підприємств деревообробної промисловості для планування їх організаційних змін, які пов’язані зі зростанням частки продукції з великою доданою вартістю.^UThe dissertation is devoted to the deepening of the conceptual and theoretical and development of scientific and methodological provisions, the development of practical recommendations for organizational and economic support for the realization of the export potential of enterprises of the woodworking industry. The theoretical aspects of organizational and economic support for the realization of the export potential of an industrial enterprise are considered, and the concept of "export potential of an enterprise" is generalized: as an economic category that reflects the totality of the main means of production, stocks (production, work-in-progress, finished products, etc.), sources of resources that form and use the opportunities of enterprise development, through the application of quality enterprise management, to achieve its defined goal; as an economic indicator or a set of indicators that provide a quantitative assessment of the export potential, necessary for the management of the enterprise. A generalized study of the essence of the concept of organizational and economic support of industrial enterprises was carried out, as well as, in a separate order, approaches to the definition of the term "management" were investigated, the components of the mechanism and structure of the organizational and economic support of the export potential of an industrial enterprise were supplemented. The main trends in the development of woodworking enterprises in Ukraine and problematic aspects of their activity have been determined: the high dependence of the woodworking sector on the state of development of logging enterprises; unfair competition, regulation of the raw material market, and the use of political and legal provisions in its distribution; unsolved issues of pricing of raw materials; low level of profitability; a high share of exports of primary processing goods; lack of own logistics capabilities and export of products in small enterprises, which are the majority in the market. The application of the methodology of taxonomic analysis made it possible to quantitatively measure the indicators of different natures of origin, as a result of the study it was found that despite the specialization of the studied enterprises related to sawmilling and planning production and the production of wood products, they have different export potential and opportunities for its implementation, which is due to their different organizational and economic support. An analysis of the sensitivity of the export potential to factor influence was carried out and the target factors were determined: the growth of the share of products with high added value and the formation of integrated network structures; governing factors: the level of innovative development, the state of the technological production base, the availability of financial and investment resources; indicator factors: raw materials and human resources. It was found that the enterprises of the woodworking industry should focus their efforts on the growth of products with high added value (products of secondary wood processing) and the formation of regional integrated structures. Scenarios of change of the entire set of factor influence under the condition of change of target factors are simulated, which allow to form of various variants of the behavior of the object in the future under the influence of factors that affect it and to identify the conditions of promotion and non-promotion of the chosen behavior of the object. Using the impulse modeling methodology, it was found that each scenario is characterized by a different rate of change of factors that affect the export potential of the enterprise. Based on the analysis of the existing forms of network structures in the woodworking industry, classification features were developed for the grouping of large networks by features of the type of contractual agreements (formalized, informal), the organizational and legal form of their association (association, public union, concern, consortium), the level of activity ( active, inactive, inactive). In order to economically justify the choice of the core of a large network structure, a comparative analysis of the efficiency of logging, woodworking, and furniture production enterprises was conducted and it was found that wood processing enterprises, which should form the core of the network, have the highest economic efficiency. The results of the correlation-regression analysis confirmed the presence of a close relationship between export volumes, the cost of raw materials, and added value in the structure of the cost of the enterprise's sold products. The developed regression models are a tool for enterprises in the woodworking industry to plan their organizational changes, which are associated with the growth of the share of products with a large added value.