Обгрунтовано гіпотезу про сутність процесів насичення систем репарації радіаційних пошкоджень, з використанням якої побудовано математичні моделі процесів, які визначають форму кривих виживаності під час репродуктивної загибелі опромінених клітин. Запропоновано нове визначення явища існування потенційно-летальних і сублетальних пошкоджень. Сформульовано транскрипційну гіпотезу виникнення деяких радіаційних пошкоджень й на підставі розробленої теорії побудовано математичні моделі утворення в ДНК опромінених клітин однониткових пошкоджень великого розміру та їх трансформації у такі двониткові розриви ДНК, які важко репаруються. Побудовано загальну модель процесів утворення, репарації та трансформації деяких найпростіших однониткових радіаційних пошкоджень клітинної ДНК. На підставі використання запропонованої моделі визначено залежність від часу кількості однониткових розривів ДНК клітин і показано існування ефекту потужності дози.

  Скачати повний текст