Дисертаційну розвідку присвячено дослідженню алегорії на позначення образів тваринного світу в українських художніх текстах кінця XX – початку XXI ст. У роботі з'ясовано лінгвістичну природу алегорії, розкрито її сутність та схарактеризовано ознаки, окреслено мовно-естетичні функції. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано авторські положення, які виносяться на захист і містять елементи наукової новизни. Вперше в українському мовознавстві введено в обіг нову одиницю дослідження – алегорему, визначено її характерологічні властивості, науково обґрунтовано розмежування алегорії і словесного символу та метафори. Мета праці полягає у системному і комплексному аналізі особливостей функціонування алегорії у сучасних українських художніх текстах, встановленні її функційно-семантичних параметрів, описі алегорійних смислів у сучасних українських художніх текстах. Контекстний аналіз взаємодії алегорії та сучасного художнього контексту дав змогу встановити такі ознаки, які формують «сучасну алегорію»: 1) деформація структури алегорії, яка полягає у переструктуруванні, доповненні алегорійних компонентів новими смисловими конотаціями; 2) відхід від первинної семантики на основі іронічно-саркастичного та сміхового навантаження контексту; 3) кодованість семантики; 4) національно-культурна маркованість; 5) засоби маніпуляції адресанта; 6) семантична прогресія; 7) ознаки інтертекстуальності. Обґрунтовано, що алегорія може інтенсифікувати закодоване автором повідомлення як одинична семантична структура чи як комплекс вербальних структур, які формують цілісне алегорійне повідомлення або декілька алегорійних повідомлень. Алегоремою йменуємо одиницю текстового вираження алегорії. Алегорійність визначаємо як процес образного оприявнення та розгортання семантики алегорії у художньому тексті. Як результат, утворюється система імплікацій художнього тексту та есплікується загальний алегорійний смисл.^UThe thesis is devoted to the research of allegory that denotes the images of the animal world in the Ukrainian literary texts of the end of the XX – the beginning of the XXI century. The linguistic nature of allegory is clarified, its essence is revealed and the features are characterized, the linguistic and aesthetic functions are outlined. On the basis of the thesis results there are made the author's statements, which are submitted to defense and contain elements of academic novelty. For the first time in the Ukrainian linguistics a new research unit is introduced – an allegoreme, its characteristics are determined; the distinction between allegory and a verbal symbol and metaphor is scientifically substantiated. The purpose of the work is a systematic and comprehensive analysis of the peculiarities of allegory functioning in the contemporary Ukrainian literary texts, the identification of functional and semantic parameters of allegory, the description of allegorical meanings in the modern Ukrainian literary texts. Contextual analysis of the interaction of allegory and modern artistic context makes it possible to single out the following features that form “modern allegory”: 1) deformation of the structure of allegory, which is in restructuring, supplementing allegorical components with new semantic connotations; 2) the change of the primary semantics on the basis of ironic-sarcastic and laughter load of a context; 3) coding of semantics; 4) national and cultural labelling; 5) means of addresser's manipulation; 6) semantic progression; 7) signs of intertextuality. It is substantiated that allegory can intensify the message encoded by the author as a single semantic structure or as a complex of verbal structures that form an integral allegorical message or several allegorical messages. An allegoreme is a unit of textual expression of allegory. Allegoricalness is defined as a process of figurative manifestation and development of allegorical semantics in the artistic text. As a result, a system of implications of the literary text is formed and the general allegorical meaning is shown.