Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

  Скачати повний текст