Обгрунтовано інтегративний підхід щодо вивчення лінгвальних аспектів неправди на базі когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістичного знання. Неправду розглянуто як когнітивно-комунікативне утворення, що існує у мовному та дискурсивному просторах. Встановлено, що екзистенційні простори неправди пов'язані між собою концептом "неправда", що тлумачиться як подія наділення мовного знака смислом. Розкрито сутність концепту "неправда" як єдності статичних (класифікаційного та структураційного) та динамічного (ідентифікаційного) модусів. Виокремлено й охарактеризовано одиницю дискрусної реалізації неправди (дискурсему неправди), здійснено моделювання концепту "неправда" у вигляді фреймової та прототипної структур, розкрито принципи організації поняттєвої категорії неправди. Побудовано фазову модель ситуації неправди та конфігураційну модель неправдивого висловлення, на базі якої визначено внутрішню форму, когнітивний і комунікативний зміст неправдивих висловлень. Здійснено моделювання дискурсної реалізації неправди у вигляді ризоми.

  Скачати повний текст