Вперше розроблено та методологічно доведено поняття загальнокультурної компоненти як спільнотного регулятиву, що забезпечує причетність особистості до культурного світового простору шляхом усвідомлення глибинних якостей історичного життя, зокрема історично сформованої системи традицій: звичаїв, обрядів, ритуалів, свят. Наведено методику естетичного виховання з використанням загальнокультурної компоненти у процессі навчання іноземної мови. Розкрито педагогічний потенціал іноземної мови у формування загальнокультурної компетентності студентів, засвоєнні ними концептів, що виявляють спорідненість розмаїття творчих процесів людини. Визначено критерії, показники та рівні естетичної вихованості майбутніх учителів іноземної мови, а також основні чинники що заважають її ефективній організації у вищій школі.

  Скачати повний текст