Встановлено, що у хворих на системну склеродермію (ССД) має місце напруження гуморального імунітету, яке більш виражене за гострого варіанта перебігу хвороби, ніж за хронічного. Для лікування хворих з підгострою ССД запропоновано цитостатичний імунодепресант "Циклофосфан", клінічну ефективність якого доведено в контрольованому, рандомізованому, однорічному для кожного пацієнта обстеженні. У плацебо-контрольованому, подвійному сліпому, рандомізованому дослідженні доведено наявність вазодилатуючого ефекту в антагоністів кальцію - ніфедипіну та верапамілу - у разі асоційованого з ССД синдрому Рейно. Верапаміл у хворих з вторинним до ССД синдромом Рейно в плацебо-контрольованому, подвійному сліпому, рандомізованому дослідженні вивчено вперше. Одержано дані, які вказують на цінність тестів визначення антинуклеарних антитіл до центромер і СКЛ-70 для діагностики ССД. Створено набір діагностичних критеріїв для ССД, що має чутливість і специфічність на рівні 100 %. Розроблено систематизацію ССД, яку можна застосовувати для встановлення розгорнутого клінічного діагнозу, прогнозу розвитку клінічно найбільш важливих склеродермічних вісцеритів.

  Скачати повний текст