Надточиєва А.П. Суб’єкти корупційних кримінальнихправопорушень. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії заспеціальністю 081 «Право». – Київський університет інтелектуальної власностіта права Національного університету «Одеська юридична академія», Київ, 2023.У дисертаційному дослідження здійснено системну наукову розробкутеоретичних та прикладних проблем визначення субєктів кримінальнихкорупційних правопорушень, яка включає встановлення сутності та зміступоняття «субєкт кримінального корупцйіного правопорушення», як елементускладу корупційного кримінального правопрушення, ознак таких субєктів, їхкласифікацію, проблем кваліфікації незаконних дій окремих субєктівозначеного виду кримінальних правопоршень та на цій основі визначенняперспектив розширення кола названих субєктів. В результаті здійсненнянаукового пошуку отримано висновки, пропозиції та рекомендації, котрі укомплексі формують нове бачення актуального та своєчасного вирішенняокресленого у дисертації наукового завдання.Ретроспективний аналіз законодавства щодо протидії корупції дозволиввстановити періодичність його розвитку, ідентифікатором якого стала категорія«суб’єкт корупційних правопорушень». Передумовами формування періодіввизначено стан накопичення знань про феномен корупції, як явища правовоїдійсності, усвідомлення деструктивності, шкідливості та протиправності.Перший період (Київської держави до 1918 року) характеризується відсутністютрадиційного розуміння корупції як злочину. Другий період (радянський з 1918року по 1991 рік) відзначився, на початковому етапі, встановленнямкримінальної відповідальності за хабарництво, як форми корупційних діянь вДекреті «Про хабарництво». Третій період – перехідний пострадянський (змоменту проголошення незалежності України по 2012 рік) характеризується3встановленням в законодавстві єдиної термінології, котра позначала суб’єктівкорупційних правопорушень («службова особа» та «посадова особа»),започаткуванням реформ, ґрунтом для яких стала ратифікація низкиміжнародних актів та ініціатив, спрямованих на формування прозоростідіяльності центральних органів виконавчої влади, а також партнерства ізгромадянським суспільством. На четвертому етапі – сучасний (з 2012 року потеперішній час), початок якого ознаменувала так звана «антикорупційнареформа», було утворено низку антикорупційних інституцій, взято політичнийкурс на повноцінне членство до європейського співтовариства. Наслідкомцього стало здійснення диверсифікації, суб’єктів корупційних правопорушень,кримінальної відповідальності в публічній та непублічній сферах, розширеннякола суб’єктів корупційних кримінальних правопорушень і правопорушеньпов’язаних з корупцією та відповідальності за них, імплементація положеньміжнародних конвенцій щодо боротьби з корупцією у національнезаконодавство.Аналіз наукового доробку вітчизняних вчених у напрямку поняття,сутності та змісту корупції, відповідальності за неї, дозволив усвідомитинеобхідність формування консолідованого галузевого поблокового підходу докатегорії «суб’єкт корупційних кримінальних правопорушень». Такий підхіддозволить врахувати сутнісні змістовні характеристики усього спектрупротиправних діянь, котрі входять до поняття «корупція», сформувати єдинийпідхід до виділення «корупційних кримінальних правопорушень»,кваліфікацію таких правопорушень, охарактеризувати «суб’єктів кримінальнихкорупційних правопорушень», а також особливості їх притягнення докримінальної відповідальності, та на цій основі запропоновувати зміни додіючого закону про кримінальну відповідальність. Наведене опосередкувалооригінальність висхідної ідеї даного дисертаційного дослідження.^UNadtochyieva A.P. Subjects of corruption criminal offenses. – Qualifyingscientific work on manuscript rights.Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in specialty 081 "Law". -Kyiv University of Intellectual Property and Law of the National University "OdesaLaw Academy", Kyiv, 2023.The dissertation study carried out a systematic scientific development oftheoretical and applied problems of determining the subjects of criminal corruptionoffenses, which includes the establishment of the essence and content of the concept"subject of a criminal corruption offense" as an element of the composition of acorruption criminal offense, the characteristics of such subjects, their classification,problems of qualification of individual illegal actions subjects of the specified type ofcriminal offenses and, on this basis, determining the prospects for expanding the circleof said subjects. As a result of conducting a scientific search, conclusions, proposalsand recommendations were obtained, which collectively form a new vision of anactual and timely solution to the scientific task outlined in the dissertation.A retrospective analysis of the anti-corruption legislation made it possible toestablish the periodicity of its development, the identifier of which was the category"subject of corruption offenses". The prerequisites for the formation of periods aredetermined by the state of accumulation of knowledge about the phenomenon ofcorruption, as a phenomenon of legal reality, awareness of destructiveness,harmfulness and illegality. The first period (Kyiv State until 1918) is characterized by10the absence of a traditional understanding of corruption as a crime. The second period(Soviet period from 1918 to 1991) was marked, at the initial stage, by theestablishment of criminal liability for bribery as a form of corruption in the Decree"On Bribery". The third period is the transitional post-Soviet period (from the momentof Ukraine's independence until 2012) characterized by the establishment of a unifiedterminology in the legislation that designated the subjects of corruption offenses("official" and "official"), the initiation of reforms, the basis for which was theratification of a number of international acts and initiatives aimed at forming thetransparency of the activities of central executive authorities, as well as partnershipwith civil society. In the fourth stage – modern (from 2012 to the present), thebeginning of which was marked by the so-called "anti-corruption reform", a numberof anti-corruption institutions were formed, a political course was taken for fullmembership in the European community. The consequence of this was theimplementation of diversification, subjects of corruption offenses, criminal liabilityin public and non-public spheres, expansion of the range of subjects of corruptioncriminal offenses and offenses related to corruption and responsibility for them,implementation of the provisions of international conventions on combatingcorruption in the national legislation.The analysis of the scientific output of domestic scientists in the direction ofthe concept, essence and content of corruption, responsibility for it, made it possibleto realize the need for the formation of a consolidated branch-by-block approach tothe category of "subject of corruption criminal offenses". Such an approach will allowto take into account the essential substantive characteristics of the entire range ofillegal acts that are included in the concept of "corruption", to form a unified approachto the selection of "corruption criminal offenses", the qualification of such offenses,to characterize the "subjects of criminal corruption offenses", as well as the featuresof their attraction to criminal liability, and on this basis to propose changes to thecurrent law on criminal liability. The above mediated the originality of the emergingidea of this dissertation study.