На 104-х білих щурах лінії Wistar вивчено морфофункціональні ознаки адаптації серця до фізичного стомлення та дезадаптації до некрозу міокарда (НМ) до та після гіпоксичного тренування (ГТ). Проведено моделювання ГТ за методом нормобаричної гіпоксії, фізичного стомлення у примусово обертовому барабані, відтворення катехоламінового НМ. Здійснено гносеологічні дослідження міокарда. Установлено, що ГТ у вигляді сеансів періодичної нормобаричної гіпоксії збільшує резистентність серця та організму до фізичного навантаження та некрозу міокарда, тому ГТ може бути одним з факторів неспецифічної адаптації серця до фізичного стомлення практично здорових пацієнтів, наприклад спортсменів, але проведення ГТ за ішемічної хвороби серця та її ускладнень (інфаркту та некрозу) міокарда повинно бути строго обмежено.

  Скачати повний текст