Дисертація присвячена вирішенню важливої науково-практичної проблеми щодо оптимізації результатів надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним, що можливе при використанні опрацьованої нової Програми менеджменту медикаментозної безпеки вагітних із відповідною вперше розробленою електронною документацією. За результатами проведеного дослідження встановлено, що більшість вагітних жінок, які вживали антигістамінніЛЗ, були невиправдано безпечними до свого здоров’я та здоров’я своїх дітей: фармацевтична неосвіченість; самолікування; неознайомлення із необхідним обсягом добового застосування ЛЗ; недотримання способу застосування ЛЗ; приймання значної кількості різних антигістаміннихзасобів (у середньому кожна жінка приймала 2,53±0,78 антигістаміннихЛЗ); безвідповідальне приймання з іншими ліками (52,90±3,10% жінок); відсутність знань щодо виникнення ПЕпри вживанні антигістамінних ЛЗ (42,08±3,07% жінок). У роботі представлено розробку індивідуального електронного антенатального медикаментозного паспорта, як нового перспективного способу прогнозування, попередження і зменшення ризиків виникнення алергічних реакцій як у вагітних, так і їх дітей. Сформовано Програму менеджменту медикаментозної безпеки вагітних. Її ключовими складовими стали: 1) оцінка раціональності призначень ФТ (ідентифікація та вчасне попередження DRPs); 2) клініко-фармацевтичний супровід вагітних (формування ключових елементів/меседжів ФО); 3) доказовообґрунтований підхід до ФТ (використання сучасних даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки ЛЗ); 4) індивідуальний антенатальний медикаментозний паспорт вагітних; 5) налагодження та забезпечення позитивних взаємозв’язків між усіма дотичними до процесу ФТ та координація реалізації всіх складових Програми.^UThe thesis is dedicated to solving a significant scientific and practical issue related to optimizing the outcomes of obstetric and gynaecological care for pregnant women. This optimisation is achievable through the up-to-date Programme for the Management of Pregnant Women Medication Safety along with corresponding electronic documentation developed for the first time. According to the research results it has been determined that the majority of pregnant women who took antihistamine medications were unreasonably safe for the health of them and their children. Factors that have contributed to it include pharmaceutical illiteracy, self-medication, a lack of awareness about the necessary daily dosage of medications, non-compliance with the administration method, the intake of a significant variety of different antihistamine drugs (on average, each woman took 2.53±0.78 antihistamine medications), irrelevant concurrent use with other medicines (52.90±3.10% of women), and a lack of knowledge about the occurrence of side effects while taking antihistamine medications (42.08±3.07% of women). The paper presents the development of an individual electronic antenatal medication passport as a new promising way to predict prevent, and reduce the risks of allergic reactions in both pregnant women and their children. The Programme for the Management of Pregnant Women Medication Safety was designed. Its key components have become: 1) a rational assessment of drug prescriptions (identification and prevention of drug-related problems); 2) clinicalpharmaceutical support for pregnant women (formation of key elements/messages); 3) evidence-based approach to drug therapy (use modern evidence-based medicine data on efficacy and safety); 4) individual antenatal medication passport for pregnant woman; 5) arranging and providing positive interactions among all participants involved in the drug therapy process and coordination of implementing all components of the Programme.