На підставі аналізу мистецтвознавчо-культурологічних видань і літературно-мистецьких творів другої половини XIX - початку XX ст. досліджено взаємозв'язки народопісенної та професійної творчості митців Галичини. З'ясовано, що професійне мистецтво живилося темами, сюжетами, мотивами народної творчості, що сприяло появі нових художніх методів, жанрів і стилів. Саме у другій половині XIX ст. естетика була повністю спрямована на фольклор. Встановлено, що посилене переосмислення народного мистецтва сформувало українську національну літературу, національну художню школу. Були створені професійні театралізовані вистави, сюжетну основу яких складала народна пісня. Розглянуто регіональні особливості української пісні та її переосмислення у літературі, живописі, графіці, театрі. Систематизовано літературно-мистецькі твори, в яких простежуються взаємовпливи народної та професійної творчості, порівнюється їх поетика, що розкриває національну своєрідність художнього життя та мистецького процесу в Галичині. Детально охарактеризовано творчість письменників, художників, драматургів, які визначили характерні особливості розвитку художнього процесу в даному регіоні.

  Скачати повний текст