Досліджено новітні біотехнологічні практики в контексті постнекласичної методології, в межах якої в нових вимірах розкрито сенс даних форм практик, що істотно впливають на буття природи та людини. Вивчення біотехнологічних практик як об'єкту філософсько-методологічного аналізу здійснено на основі розкриття їх особливостей в контексті взаємовідношення понять "природне" та "штучне", виявлення характеристик новітніх біотехнологічних практик, які розглядають їх як різновид постнекласичних практик. Проаналізовано з позицій постнекласики біотехнологічні практики як дослідницькі та показано, що методологічні принципи синергетики виявляють себе через загальні методологічні настанови, які конкретизовано в біотехнологічне дослідження. Світоглядні й етичні виміри біотехнологічних практик виявлено в процесі осмислення впливів новітніх біотехнологічних практик на людину, її тілесність і наведено в контексті біоетичних вимог.

  Скачати повний текст