Встановлено, що пріоритетним напрямом підвищення рівня соціальноекономічної та еколого-економічної ефективності господарського освоєння лісоресурсного потенціалу є диверсифікація діяльності постійних лісокористувачів, яка дасть змогу збільшити сукупну величину лісоресурсних благ, що залучаються у господарський обіг. Обґрунтовано, що диверсифікація виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів є процесом оновлення лісогосподарювання, модернізації діючих та створення нових лісогосподарських, лісоохоронних, рекреаційних, переробних та інших виробництв, розширення номенклатури товарів, робіт та послуг лісового господарства і переробних виробництв, урізноманітнення сфер діяльності, пов’язаних з освоєнням нових ринків та встановленням взаємозв’язків з додатковими контрагентами, застосування сучасних методів перепрофілювання бізнес-процесів, імплементації передового досвіду запровадження процесних і продуктових інновацій лісівничого спрямування, а також використання аутсорсингових та франчайзингових технологій. Встановлено, що у секторі лісових господарств існують об'єктивні умови для здійснення вертикальної, горизонтальної та конгломератної диверсифікації. Сформовано теоретичний підхід до класифікації інституціональних передумов диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів. Обґрунтовано, що інституціональний інструментарій диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів є сукупністю регуляторних інструментів, які забезпечують трансформацію інститутів-правил та інститутів-організацій ведення лісового господарства і створюють можливості для більшої автономії постійних лісокористувачів в частині використання наявного ресурсновиробничого потенціалу та залучення капітальних і фінансових інвестицій. Доведено, що розроблення інституціонального інструментарію диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів на макроекономічному та галузевому рівнях дасть можливість сформувати стратегію диверсифікації діяльності на рівні суб’єктів лісогосподарського підприємництва. Дослідження показали, що диверсифікація діяльності державних та комунальних лісових господарств потребує інституціональних трансформацій на загальнонаціональному та галузевому рівнях, які мають охопити як інститути-правила, так й інститути-організації ведення лісового господарства. Обґрунтовано доцільність розроблення теоретичної платформи диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів. У роботі сформовано інституціональне забезпечення вертикальної та горизонтальної диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів. Розроблено інструментарій стратегування розвитку лісового господарства регіону. встановлено, що стратегія диверсифікації діяльності суб’єктів лісогосподарського підприємництва має базуватися на досягненні екологічних, економічних та соціальних цілей. Визначено, що основними екологічними цілями диверсифікації лісогосподарських виробництввиступають: подолання прецедентів нераціонального та марнотратного використання лісосічного фонду; запобігання знищенню полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень; реінжиніринг лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях лісогосподарського призначення. Обґрунтовано, що до економічних цілей диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів відносяться: покращення породно-вікової структури лісоутворюючих порід; введення додаткових потужностей у переробних цехах лісових господарств; розбудова об’єктів рекреаційної інфраструктури; розширене відтворення потенціалу малого та середнього деревообробного бізнесу; утилізація деревних відходів. Встановлено, що соціальними цілями диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів виступають: підвищення ефективності використання персоналу лісових господарств; зростання доходів домогосподарств територій концентрації лісоресурсних благ; підвищення рівня зайнятості та самозайнятості місцевого населення. Доведено, що диверсифікація виробничо-господарської діяльностілісових господарств виступає важливою умовою активізації ділової активності у багатолісних районах. Сформовано інституціонально-цифрові передумови диверсифікації виробничо-господарської діяльності з урахуванням вимог воєнного часу. Обґрунтовано пріоритети діяльності постійних лісокористувачів у повоєнний період. Встановлено, що розроблення та інституціоналізація механізмів реалізації пріоритетних напрямів диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів дасть можливість отримати соціо-еколого-економічний ефект. Доведено, що в результаті диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів сформуються нові полюси росту в господарських комплексах багатолісних районів, що дасть можливість прискорити темпи соціально-економічного піднесення сільських депресивних територій та підвищити рівень господарськоїсамодостатності територіальних громад.^UIt is established that the priority direction of increasing the level of socioeconomic and ecological-economic efficiency of economic development of forest resource potential is the diversification of activities that will increase the total amount of forest resource benefits involved in economic circulation. It is proved that the diversification of production and economic activities of permanent forest users is the process of updating forestry, modernizing existing and creating new forestry, forest protection, recreational, processing and other industries, expanding the range of goods, works and services of forestry and processing industries, a variety of areas of activity related to the development of new markets and establishing relationships with additional counterparties, the use of modern methods of re-profiling business processes, implementation of best practices for implementing process and product innovations in the forestry sector, as well as the use of outsourcing and franchise technologies. It is established that in the sector of forestry enterprises there are objective conditions for the implementation of vertical, horizontal and conglomerate diversification. A theoretical approach to the classification of institutional prerequisites for diversification of permanent forest users' activities is formed. It is proved that the institutional tools for diversifying the activities of permanent forest users are a set of regulatory tools that ensure the transformation ofinstitutions-rules and institutions-organizations of forestry and create opportunities for greater autonomy of permanent forest users in terms of using the existing resource and production potential and attracting capital and financial investment. It is proved that the development of institutional tools for diversifying the activities of permanent forest users at the macroeconomic and sectoral levels will make it possible to form a strategy for diversifying activities at the level of forestry enterprises. Studies have shown that the iversification of activities of state and municipal forest enterprises requires institutional transformations at the national and sectoral levels, which should cover both institutions-rules and institutionsorganizations of forest management. The expediency of developing a theoretical platform for diversification of production and economic activities of permanent forest users is substantiated. In the work, the institutional support for vertical and horizontal diversification of production and economic activities of permanent forest users is formed. The tools for strategizing the development of forestry in the region were developed. it is established that the strategy for diversifying the activities of forestry enterprises should be based on achieving environmental, economic and social goals. It is determined that the main environmental goals of diversification of forestry production are: overcoming the precedents of irrational and wasteful use of the cutting fund; preventing the destruction of field-protected forest strips and protective forest stands; reengineering of forest-drying ditches, drainage systems and paths on forestry land. It is proved that the economic goals of diversification of the activities of permanent forest users include improvement of the breed-age structure of forest-forming species; introduction of additional capacities in the processing shops of forestry enterprises; development of recreational infrastructure facilities; expanded reproduction of the potential of small and medium-sized woodworking businesses; disposal of wood waste. It is established that the social goals of diversification of forestry enterprises are increasing the efficiency of using the personnel of forestry enterprises; increasing household incomes in the territories of concentration of forest resource benefits; increasing the level of employment and self-employment of the local population. It is proved that the diversification of production and economic activities of forestry enterprises is an important condition for activating business activity in multiwooded areas. The institutional and digital prerequisites for diversification of production and economic activities are formed, taking into account the requirements of wartime. The priorities of permanent forest users in the post-war period are substantiated. It is established that the development and institutionalization of mechanisms for implementing priority areas of diversification of activities of permanent forest users will make it possible to obtain a socio-ecological and economic effect. It is proved that as a result of the diversification of the activities of permanent forest users, new growth poles will be formed in the economic complexes of multi-wooded areas. which will make it possible to accelerate the pace of socio-economic recovery of rural depressed territories and increase the level of economic self-sufficiency of united territorial communities.