Дисертація є першим комплексним кримінологічним дослідженням злочинів у вигляді привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. На підставі проведеного кримінологічного вивчення було запропоновано обґрунтовані заходи протидії злочинам дослідженого виду.У роботі обґрунтовується, що криміналізація злочинів у вигляді привласнення, розтрати майна або заволодінням ним шляхом зловживання службовим становищем є критично важливою для забезпечення правового порядку та захисту прав власності в сучасному суспільстві. Це відображається в соціальній обумовленості та необхідності, оскільки забезпечення права власності є фундаментальним для стабільного розвитку будь-якого суспільства. Наявність чітких законодавчих норм, які визначають відповідальність за такі злочини, відіграє ключову роль у попередженні правопорушень і підтримці загального порядку. Особливо це стає значущим, коли злочини вчиняються службовими особами, адже вони мають доступ до ресурсів та певні повноваження, що збільшує потенційну шкоду суспільству та підриває довіру до державних інституцій. Соціальна обґрунтованість кримінально-правового захисту права власності, яке охороняється статтею 191 КК України, визначається потребами як окремих соціальних груп, так і всього населення країни. Ця необхідність підкріплюється міжнародними зобов'язаннями України щодо криміналізації злочинів, пов’язаних зпривласненням, розтратою майна чи заволодінням ним шляхом зловживання службовим становищем.Встановлено, що злочини у вигляді привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем становлять суспільну небезпеку не тільки через порушення правовідносин, які охороняються КК України, законодавством, але й через те, що вони призводять до значних похідних суспільно небезпечних наслідків, які виходять за рамки цих правовідносин. Вказані наслідки виникають не від окремих актів вчинення злочинів дослідженого виду, а від того, що такі дії, ставши частиною інституціоналізованої кримінальної практики та розповсюджуючись через утворені мережі, синергетично набувають нових небезпечних характеристик. В таких умовах суспільна небезпека окремого злочину значно підвищується з урахуванням його ролі в системі інституціоналізованої кримінальної практики та його здатності сприяти відтворенню таких злочинів у майбутньому. Тому, окремий випадок вчинення злочину, передбаченого статтею 191 КК України, у контексті інституціоналізованої кримінальної практики розглядається як елемент стійкої системи таких злочинів.Описано, що, як правило, наукові пошуки обмежуються рамками кримінального права та криміналістики, недостатньо зосереджуючись на кримінологічних аспектах таких злочинів. Тобто у роботах, як правило, не аналізуються соціальні, психологічні та економічні фактори, що лежать в основі таких правопорушень. У дослідженні застосовано дуальний метод аналізу, зосереджуючись на відмінностях між злочинами, вчиненими службовими особами, та іншими суб’єктами. Такий підхід дозволив виявити специфічні особистісні риси правопорушників та визначити залежність між характером злочинів та сферою економічної діяльності в Україні.^UThe dissertation is the first comprehensive criminological study of crimes in the form of embezzlement, waste of property or possession of it by abuse of official position. On the basis of the conducted criminological study, substantiated measures to counter crimes of the investigated type were proposed.The work substantiates that the criminalization of crimes in the form of appropriation, waste of property or possession of it by abuse of official position is critically important for ensuring legal order and protection of property rights in modern society. This is reflected in the social conditioning and necessity, since the provision of property rights is fundamental for the stable development of any society. The presence of clear legal norms that determine responsibility for such crimes plays a key role in preventing offenses and maintaining public order. This becomes especially significant when crimes are committed by officials, as they have access to resources and certain powers, which increases the potential harm to society and undermines trust in public institutions. The social validity of the criminal protection of property rights, which is protected by Article 191 of the Criminal Code of Ukraine, is determined by the needs of both individual social groups and the entire population of the country. This need is reinforced by Ukraine's international obligations regarding the criminalization of crimes related to misappropriation, waste of property or possession of it through abuse of official position.It was established that crimes in the form of misappropriation, waste of property or possession of it through abuse of official position constitute a public danger notonly because of the violation of legal relations protected by the legislation of the Criminal Code of Ukraine, but also because they lead to significant derivatives of socially dangerous consequences that go beyond framework of this legal relationship. The specified consequences do not arise from individual acts of committing crimes of the researched type, but from the fact that such actions, becoming part of institutionalized criminal practice and spreading through the formed networks, synergistically acquire new dangerous characteristics. In such conditions, the social danger of a particular crime increases significantly, taking into account its role in the system of institutionalized criminal practice and its ability to contribute to the reproduction of such crimes in the future. Therefore, a separate case of committing a crime stipulated by Article 191 of the Criminal Code of Ukraine in the context of institutionalized criminal practice is considered as an element of a stable system of such crimes.It is described that, as a rule, scientific research is limited to the framework of criminal law and criminology, not focusing enough on the criminological aspects of such crimes. That is, the works usually do not analyze the social, psychological and economic factors underlying such offenses. Our study uses a dual method of analysis, focusing on the differences between crimes committed by officials and by other actors. This approach made it possible to identify specific personal traits of offenders and determine the relationship between the nature of crimes and the sphere of economic activity in Ukraine.