Досліджено проблему оптимізації лікування пацієнтів з малими структурними аномаліями серця (МСАС) - пролапсом мітрального клапана (ПМК) й аномальними хордами лівого шлуночка (АХЛШ) на підставі стратифікації факторів ризику та виявлення критеріїв несприятливого перебігу. Установлено, що у разі ПМК найбільш значущими для прогнозу є ступінь міксоматозної дегенерації (МД) стулок, для АХЛШ - їх кількість, топіка, товщина та кальциноз. МСАС супроводжуються порушеннями ритму та процесів реполяризації за даними холтерівського моніторування електрокардіограми та порушеннями показників добового профілю артеріального тиску (АТ), а також помірними змінами систолічної та діастолічної функцій ЛШ. Найбільше значення у прогнозуванні структурно-функціональних порушень міокарда й аритмій є наявність і ступінь МД стулок, множинний характер АХЛШ, ступінь мітральної регургітації, ступінь аномальної тракції папілярних м'язів, збільшення частоти серцевих скорочень і дисперсії інтервалу Q - T, порушення варіабельності АТ, зростання швидкості його ранішного підйому, ознаки гиперсимпатикотонії. Установлено подібність змін структури та функцій ЛШ у пацієнтів з множинними АХЛШ на фоні синдрому дисплазії сполучної тканини та некомпактного ЛШ (НЛШ). Розроблено принципи диференціальної діагностики між НЛШ і дилатаційною кардіоміопатією. Обгрунтовано виділення груп пацієнтів з МСАС з малим, середнім і високим ступенем ризику та доцільність диференційованого підходу до призначення медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст