Розглянуто питання оптимізації діагностики, у тому числі інструментальної, та лікування підшкірних розривів ахіллова сухожилка. На підставі морфологічних досліджень вперше повною мірою доведено, що підшкірні розриви ахіллова сухожилка виникають на тлі дегенеративно-дистрофічних змін. Спонтанного відновлення ахіллова сухожилка не виявлено у жодного хворого. Відзначено, що єдиний патогенетично обгрунтований спосіб лікування - оперативний. Удосконалено клінічні та рентгеноконтрастні способи діагностики підшкірних розривів ахіллова сухожилка та розроблено нові симптоми. Вперше у вітчизняній літературі доведено доцільність і високу інформативність магнінорезонансної томографії (МРТ) в діагностиці розривів ахіллова сухожилка. Описано нові візуальні симптоми МРТ-грами. Одночасно встановлено, що КТ не має переваги перед рентгеноконтрастним дослідженням. На підставі даних морфологічних і МРТ досліджень розроблено диференційовані показання до вибору техніки оперативного втручання залежно від строку після травми, характеру та ступеня змін кінців розірваного сухожилка та дефекту між ними. Удосконалено техніку оперативного втручання за рахунок способів аутопластики великих дефектів і блокувального шва; лікувальну програму профілактики післяопераційного набряку та запалення за рахунок поєднаного застосування ензимів короткої та пролонгованої дії. Внаслідок проведеного дослідження у віддалені строки одержано 77,7 % добрих і 20,3 % задовільних результатів. Незадовільний результат виявлено у одного хворого після грубого порушення післяопераційного режиму.

  Скачати повний текст