Вивчено закономірності розвитку змін кислотно-лужної рівноваги та газовий склад коронарної крові за порушень інсулінового гомеостазу в організмі, а також їх причинно-наслідкові зв'язки з функціональним складом серцево-судинної системи й особливостями зрушень її нервово-гормональної регуляції. Установлено, що за фізіологічних умов введення інсуліну в коронарний кровообіг інтактних тварин спричинило кардіогемодинамічні ефекти та зрушення кислотно-лужної рівноваги та газового складу коронарної крові, за цього найбільш виразними та постійними компонентами виявлено ендотелійзалежне розширення коронарних судин, послаблення скорочувальної функції міокарда, зменшення потреби серця у кисні та зниження закиснення коронарної крові. З'ясовано, що за зазначених умов інсулін здійснював модулювальний вплив на адренергічні та холінергічні механізми регуляції кровопостачання, функції та метаболізму серця. У разі введення інсуліну за умови порушень у пострецепторній ланці ендотелійзалежної регуляції функції, метаболізму серця та коронарного кровообігу виникало звуження коронарних судин зі збільшенням закиснення та зменшенням насичення киснем коронарної крові. Установлено, що введення інсуліну тваринам з експериментальним цукровим діабетом спричинює збільшення поглинання кисню кардіоміоцитами внаслідок посилення скоротливої функції серця та підвищення загального периферичного судинного опору. На тлі зазначених порушень функціонального стану серцево-судинної системи, нервової, гормональної та ендотелійзалежної регуляції скротливої функції та метаболізму серця й тонусу судин гіперінсулінемія сприяє зменшенню дилататорних і призводить до констрикторних реакцій коронарних і периферичних судин. На підставі результатів дослідження поглиблено уявлення про патогенетичні механізми участі метаболічних чинників у розвитку серцево-судинних ускладнень за цукрового діабету, які можуть бути використані у практиці охорони здоров'я під час розробки нових підходів до лікування діабетичних уражень серця та судин.

  Скачати повний текст